У Судані почалися бої між силовими структурами

У Судані військове формування Сили швидкої підтримки почало збройне протистояння армії.

Армія підпорядковується військовому уряду (Суверенній раді) на чолі з генералом Абдель Фаттахом аль-Бурханом, а Сили швидкої підтримки – віцепрезиденту, генералу Мохамеду Хамдану Дагало.

У рамках запропонованого переходу до цивільного правління Сили швидкої підтримки повинні бути інтегровані до складу збройних сил, але генерали не можуть домовитися про те, в який термін це має статися, і ця суперечка переросла у збройну боротьбу.

Стрільбу було чути біля штабу армії у центрі столиці Хартумі. Сили швидкої підтримки заявили, що взяли під свій контроль столичний аеропорт та президентський палац.

Армія ж стверджує, що формування Сил швидкої підтримки намагається захопити її штаб.

«Бійці Сил швидкої підтримки атакували кілька армійських таборів у Хартумі та інших частинах Судану», – розповів бригадний генерал армії Набіль Абдалла.

Військові захопили владу в Судані у 2021 році та продовжують її утримувати досі.

Вони заявляють про прагнення передати владу цивільному уряду, але каменем спотикання стали терміни інтеграції Сил швидкої підтримки до збройних сил.

Сили швидкої підтримки вважають, що це слід відкласти на 10 років, в армії наполягають на двох роках.

Генерал Бурхан висловив готовність до переговорів зі своїм номінальним заступником генералом Дагало, щоб вирішити цю суперечку.

До цього також закликали західні країни та регіональні лідери.

Американський посол у Хартумі Джон Годфрі написав у Twitter, що прокинувся від звуків стрілянини і зараз перебуває в укритті в посольстві разом з іншими дипломатами.

Переворот

До перевороту 2021 року військові та громадянські лідери більше двох років правили країною спільно. Цей перехідний уряд Судану прийшов до влади після повалення авторитарного президента Омара Башира.

Башир утримував владу країни близько 30 років, хоча назва його посади цей час іноді змінювалося.

2009 року він став першим чинним лідером держави, на яку Міжнародний кримінальний суд у Гаазі виписав ордер на арешт (Володимир Путін нещодавно став другим).

Зрештою МКС видав навіть два ордери на арешт Башира: у 2009 році – за звинуваченнями у воєнних злочинах та злочинах проти людяності, у 2010 – за звинуваченням у геноциді.

Ці звинувачення стосувалися розправ над місцевим неарабським населенням Дарфурі на заході Судану. Ці дії здійснювали створені Баширом формування «Джанджавід».

У 2013 році бійці «Джанджавід» склали кістяк Сил швидкої підтримки.

Башир після повалення був заарештований і нова влада висловлювала готовність видати його МКС, але досі цього не зробила.