Російські бази на території Сирії стануть навчальними центрами для сирійської армії.
Про це заявив президент Сирії Ахмад аль-Шараа під час панельної дискусії в Chatham House у Лондоні.
Загалом на території країни налічується близько 21 бази та 93 військових пунктів/форпостів по всій країні.
З них Росія мала дві головні: це військово-морська база в Тартусі, яка виступала як єдина повноцінна російська військово-морська база в Середземному морі, та авіабаза Хмеймім — головна авіаційна база російських ВКС у країні, де розміщувалася основна частина російської авіації.
«Серед десятків баз залишилися лише дві, і ми намагаємося перетворити їх на бази для тренування сирійської армії», — зауважив президент Сирії.
Нагадаємо, що наприкінці грудня 2024 року, відразу після падіння режиму Башара Асада 8–9 грудня, Росія розпочала масштабний процес виведення своїх сил із території Сирії.
У перші тижні після зміни влади російські війська швидко залишили численні передові позиції, форпости та допоміжні об’єкти, розкидані по всій країні, яких загалом налічувалося понад двадцять.
Особливо активно сили виводили з півночі, сходу та гірських районів Алавітських гір. Основні зусилля Москва спрямувала на збереження контролю над двома стратегічно важливими об’єктами на середземноморському узбережжі — авіабазою Хмеймім біля Латакії та військово-морською базою в Тартусі.
Протягом 2025 року виведення тривало поступово. Росія зіткнулася з обмеженнями на пересування за межами цих баз, періодичним блокуванням порту Тартус для деяких кораблів та загальним тиском з боку нової сирійської влади.
У жовтні 2025 року авіарейси до Хмеймім відновилися після кількамісячної паузи, а під час візитів Ахмада аль-Шараа до Москви у жовтні 2025-го та січні 2026-го ключовою темою постало майбутнє російської військової присутності.
Черговий важливий етап стався у січні 2026 року, коли росіяни почали залишати базу біля міжнародного аеропорту Ель-Камішлі на північному сході Сирії, неподалік турецького кордону.
Російські сили використовували цей аеродром з 2019 року як логістичний хаб і пункт спостереження за ситуацією в курдських районах. Виведення стартувало орієнтовно в третій декаді січня 2026 року, причому станом на 26 січня джерела описували ці події як такі, що відбулися протягом минулого тижня.
Частину особового складу та техніки перекинули на Хмеймім, іншу — відправили до Росії військово-транспортними літаками Іл-76. До кінця січня база фактично перейшла під контроль сирійських сил, включаючи підрозділи ДСС у перехідний період.
Попри значне скорочення присутності, обмежений російський контингент досі залишається на двох головних базах — Хмеймім і Тартус.
Точна чисельність персоналу не розголошується публічно, але, за оцінками, мова йде про кількість від кількох сотень до низької тисячі військових. Це переважно технічний персонал, охорона та обмежена авіагрупа, що свідчить про значне скорочення сил порівняно з піковими показниками періоду правління Асада.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин