Сили оборони України уразили невідомим безпілотником російську мобільну дециметрову РЛС у Курській області.
Відповідне відео опублікував Telegram-канал ««Досье Шпиона».
Повідомляється, що удару по радару було завдано «у 20-х числах квітня» за допомогою безпілотника літакового типу. Безпілотник влучив прямо у кунг радара, в якому розміщується апаратура, чим якщо не знищив його, то надовго вивів з ладу.
Судячи з відео, був уражений мобільний двокоординатний радар дециметрового діапазону П-15 або його подальша модернізація — П-19. За інформацією телеграм-каналу був уражений саме П-15.
Якщо це дійсно так, то це може свідчити про дві речі: або російські військові почали відновлювати навіть настільки застарілі системи через брак сучасних радарів для забезпечення належного покриття, або вони використовують застаріле обладнання у вигляді своєрідних макетів.
Радіолокаційна станція П-15 дециметрового діапазону (835–870 МГц) призначена для виявлення цілей на малих висотах. Розробка почалась у 1952 році, а прийнятий на озброєння радар був у 1955 році. Він використовувався у складі радіолокаційних постів радіотехнічних формувань, батареях управління зенітних артилерійських і ракетних формувань оперативної ланки ППО та на пунктах управління ППО тактичної ланки. Максимально можлива дальність виявлення цілей складала 160 км.
Станція П-15 змонтована на одному автомобілі ЗІЛ-131 разом з антенною системою і розгортається в бойове положення за 10 хв. Агрегат живлення транспортується в причепі.
Станція має захист від активних, прицільних за частотою завад — шляхом швидкої перебудови на одну з чотирьох частот та схему компенсації від пасивних завад.
Протягом тривалого терміну експлуатації радар П-15 багаторазово модернізували — П-15М, П-15М2, П-15МН, П-15Н, П-15У.
На початку 70-х РЛС П-15МН значною мірою перевели на нову елементну базу, унаслідок чого модернізована станція дістала назву П-19 (1РЛ134), і у 1974 році її прийняли на озброєння. Максимально можлива дальність виявлення цілей, як і для П-15, складала 160 км. Точність вимірювання координат складала по дальності 1800 м, азимут цілі визначався з точністю 1,5 градуса.
У ході модернізації радарний комплекс був рознесений на дві машини. На одній розміщено приймально-передавальну апаратуру та апаратуру зв’язку, а на другому автомобілі розміщується антенно-поворотний пристрій РЛС і агрегати електроживлення.
Своєю чергою П-19 також неодноразово модернізувалася — П-19-2, П-19-5, П-19Ш, П-19Ш3, П-19Ш3-1. Фінальним етапом розвитку цієї системи стала РЛС 35Н6 «Каста».
Ще у 2008 році російські профільні ресурси писали, що «складні кліматичні умови та тривалість експлуатації радіолокаційних станцій П-15 і П-19 призвели до того, що до теперішнього часу більша частина РЛС потребує відновлення ресурсу».
Нагадаємо, що на початку березня було оприлюднено відео, як ЗСУ високоточним ударом вивели з ладу російську радіолокаційну станцію «Каста».
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин