Росія озброїла Су-35С застарілими ракетами Р-27 для виконання завдань поблизу фронту

Міністерство оборони Росії оприлюднило кадри роботи винищувача Су-35С, озброєного радянськими ракетами Р-27, а не звичними, новішими російськими Р-77-1. Заявлено, що літак виконував завдання поблизу лінії бойового зіткнення.

Відео опублікував російський телеканал «Звезда».

Згідно із заявою Міністерства оборони РФ, Су-35С із ракетами Р-27 прикривав гелікоптери армійської авіації, які виконували ударні завдання на лінії фронту.

Це свідчить про те, що росіянам доводиться залучати застарілі радянські ракети Р-27, зокрема під час виконання бойових завдань, де існує ризик зіткнення з українською авіацією. Така практика може вказувати на суттєвий дефіцит ракет Р-77-1, К-77М та Р-37М, імовірно через інтенсивне використання, яке не компенсує поточне виробництво.

Як розповідають українські пілоти, майже кожен виліт до лінії бойового зіткнення супроводжується пусками ворожих ракет по українській авіації. Причому найчастіше це саме ракети класу «повітря — повітря».

У Telegram-каналі «Соняшник», пов’язаному з українською авіацією, неодноразово публікували розповіді українських пілотів про пуски ворожою авіацією ракет Р-27. Існують навіть свідчення про взаємний обмін пусками цих ракет між українськими та російськими винищувачами.

Водночас відомо, що росіяни використовують ці ракети на винищувачах Су-30СМ для перехоплення українських ударних дронів углибині території РФ. Однак застосування ракет Р-27 на Су-35С, залучених до дій поблизу лінії фронту, публічно раніше не фіксували.

Р-27

Розробка ракети середньої дальності Р-27 в СРСР була пов’язана зі створенням нових літаків четвертого покоління — МиГ-29 та Су-27. Ракету розробили у другій половині 1970-х років, а серійне виробництво розпочали у 1984 році. У 1987 році на озброєння прийняли модифікації ракети зі збільшеним двигуном, що забезпечило зростання дальності пуску.

Особливістю ракети стало використання двох різних головок самонаведення: напівактивної радіолокаційної Р-27Р та теплової Р-27Т. Такий підхід був необхідний через недосконалість радарів того часу, які погано захоплювали цілі в задній півсфері, що ускладнювало застосування ракети у варіанті Р. Водночас потужний двигун ракети створював значну теплову сигнатуру та слугував ефективною ціллю для теплової модифікації Т.

Стандартні варіанти ракети Р-27Р/Т мають максимальну дальність польоту близько 60 км, а модифікації Р-27ЭР/ЭТ — до 90 км. Також існують варіанти П/ЄП з пасивною головкою самонаведення для ураження літаків, що ставлять активні радіоперешкоди, з дальністю польоту до 70 та 110 км відповідно.

Варто зазначити, що заявлені максимальні дальності пуску ракет класу «повітря — повітря» є радше маркетинговим показником, якого досягають лише в специфічних полігонних умовах. На реальну ефективну дальність застосування ракети впливає значна кількість факторів, зокрема висота пуску, висота цілі, швидкість носія й цілі, відносні курси, маневреність цілі тощо.

Ракету цього типу інтегрували на велику кількість літаків, зокрема Су-27, МиГ-29, Су-30, Су-33, Су-35, Су-34, а також китайські J-11 і J-11B, що й забезпечило її масове поширення. Ракети Р-27 серійно виготовляють в Росії та Україні.

У Росії ракети Р-27 поступово замінювали на новіші російські Р-77-1 із більшою дальністю застосування, починаючи з 2015 року. Водночас цей процес відбувався досить повільно, і ще у 2020 році фіксували регулярне застосування цих ракет.

Натомість в Україні ці ракети становили основу боєкомплекту ракет середньої дальності винищувачів Су-27 та МиГ-29 до появи F-16, озброєних американськими AIM-120.