Реформа ЗСУ за доктриною НАТО не передбачала ведення війни на широкому фронті – Залужний

Реформа ЗСУ за доктриною застосування військ НАТО не передбачала ведення війни на широкому фронті, з яким Сили оборони Україні зіштовхнулися з початком широкомасштабного вторгнення Росії.

Про це в своїй статті «Про організацію системи управління у Збройних Силах України» на Мілітарному написав Валерій Залужний, Посол України у Великій Британії, Головнокомандувач ЗСУ в 2021 – 2024 роках.

Мова йде за те що у більшості операції мають експедиційний характер і обов’язкову колективну складову.  Тому управління такими діями буде суттєво відрізнятися від повномасштабної війни.

У відповідності до доктрини НАТО операції розрізняють:

• на стратегічний рівень
• на оперативний рівень
• на тактичний рівень

Кожен з рівнів визначає застосування військ, для прикладу  на стратегічному рівні – рівень на якому збройні сили застосовуються в рамках політичної структури як частина колективної стратегії з метою досягнення стратегічних цілей альянсу.

На оперативному рівні плануються, проводяться і підтримуються кампанії і основні операції з метою досягнення стратегічних цілей в театрі або районах проведення операцій.

Найнижчий – тактичний  рівень, відповідає за застосування сили для виконання військових завдань і досягнення цілей, що у свою чергу, забезпечує успішне виконання завдань на оперативному і стратегічних рівнях.

Доктрина НАТО передбачає, що для проведення операцій створюється об’єднаний або міжвидовий штаб, де особовий склад не є постійним і з різних країн. Такий підхід не надто дієвий у разі ведення широкомасштабної війни.

«Безпрецедентний розмах збройного вторгнення потребував значного збільшення кількості органів та пунктів управління. У першу чергу, це пов’язано зі збільшенням просторових розмірів районів ведення бойових дій та кількості військ, які залучалися до них», – написав Валерій Залужний.

Влітку 2022 року система управління ЗСУ на стратегічному рівні управлялася Генеральним штабом, а на оперативному і оперативно-тактичному рівні було 24 різних органів управління. Зважаючи, що у відповідності до принципів і стандартів НАТО на початок широкомасштабного вторгнення ЗСУ фактично мали на стратегічному рівні один орган управління, а на оперативному рівні п’ять, то очевидно, що відбулося збільшення в чотири рази за декілька місяців.

«За браком часу ці тимчасові органи управління інколи комплектувалися оперативним складом одночасно з 10-ти або більше різних військових частин та установ ЗСУ», – написав Валерій Залужний.

Враховуючи необхідність їхнього навчання, набуття досвіду, а також інтенсивність зміни обстановки, такі органи управління не були ефективними виконавцями.