Музей російсько-української війни розкрив, як виглядає український реактивний дрон «Барс»

Музей російсько-української війни отримав новий експонат — український реактивний дрон «Барс». Завдяки цьому став відомий зовнішній вигляд цього дрона, про який відомо надзвичайно мало.

Фото та відео запуску Музей російсько-української війни опублікував на своїй сторінці у Facebook.

«Дуже довго полювали на цього звіра. Нарешті вдало. За допомогою одного відомого в широких та вузьких колах бригадного генерала ми отримали унікальний експонат — БПЛА «Барс». Дрон-ракета, який системно та ефективно нищить ворожі тили. Щиро дякуємо команді виробника за можливість розповідати про вашу роботу», — написали музейники.

Вперше про існування цієї розробки стало відомо під час виступу тодішнього міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Германа Сметаніна у квітні 2025 року. Він тоді перелічив нові розробки ракет-дронів, серед яких згадав і «Барс», однак не розголосив жодних технічних подробиць.

«Ми могли це відслідковувати протягом року. У нас з’явилися такі крилаті ракети й клас нових принципово інших ракет — ракет-дронів. Це «Паляниця», «Пекло», «Рута», «Барс»», — заявив Герман Сметанін під час брифінгу «Українська зброя 2024».

За інформацією видання BBC нова ракета є приватною розробкою, яка може масово вироблятися на території України. За своїми характеристиками вона схожа на іншу модель — ракету-дрон «Пекло».

Співрозмовник видання охарактеризував «Барс» як ударний засіб середньої дальності (Middle Strike), адже дальність його польоту становить близько 700–800 км.

Судячи з опублікованого музеєм відео, для запуску реактивного безпілотника використовується невеликий твердопаливний бустер, який надає необхідну мінімальну швидкість для початку роботи реактивного двигуна.

Відомо, що виробництво цих реактивних безпілотників профінансувала, зокрема, Німеччина в межах пакета військової допомоги наприкінці травня 2025 року.

Тоді Німеччина виділила кошти, зокрема, закупівлю українських ракет-дронів «Барс», ударних безпілотників «Лютий» і дронів-перехоплювачів VB140 «Фламінго».

На виробництво української далекобійної зброї (Deep Strike) передбачалося 400 мільйонів євро із загального пакета допомоги на 5 мільярдів євро.

«Барс» активно застосовували, зокрема в осінній кампанії ударів углиб по російській території. Наприклад, під час атаки на нафтовий термінал «Шесхарис» у Новоросійську та ударів по об’єктах у тимчасово окупованому Криму.