Марокко може укласти контракт на американські переносні зенітні комплекси Stinger на суму у декілька разів більшу, ніж вартість самих ракет.

Оцінку потенційного контракту оприлюднило американське Агентство зі співробітництва у сфері безпеки та оборони (DSCA).

Уряд Марокко надіслав запит на придбання 600 ракет-перехоплювачів Stinger у модифікації FIM-92K Block I, а також неназване супутнє обладнання та послуг із технічної підтримки виробника — компанії RTX.

Разом із логістичними витратами Агентство оцінило загальну вартість ймовірного контракту орієнтовно у 825 мільйонів доларів, що навіть із завищеними оцінками перевищує вартість ракет у 2-3 рази. Втім, остаточне рішення для укладання угоди ще повинен узгодити марокканський уряд.

До прикладу, за останніми даними профільного американського видання The War Zone, останні варіанти цієї класу земля — повітря коштують близько 400 000 доларів. Таких самих оцінок притримується відомий дослідник оборонних закупівель Колбі Бадвар. Відповідно, у перерахунку на кількість замовлених ракет вартість сягнула б лише 240 мільйонів доларів.

Щоб зрозуміти аномальні витрати на супутні послуги та обладнання, можна звернутися то інших іноземних контрактів на американські переносні зенітні комплекси. Так, узгоджене в липні торік виробництво 940 ракет FIM-92 коштувало спільному замовнику в особі Італії, Німеччини та Нідерландів 700 млн доларів.

Ключову роль у високій вартості можливої марокканської угоди може відігравати той факт, що «стінгери» закуповуватимуться африканською країною вперше, де замінять застарілі радянські ракетні комплекси.

Тобто разом із самими ракетами уряд міг законтрактувати велику кількість пускових установок та навчального обладнання.

Тим часом виробник ракет компанія RTX (колишня Raytheon) вже працює над розробкою заміни для «стінгерів» за програмою NGSRI та вже провела серію успішних демонстрацій підсистем для нової ракети.

Компанія повідомила про завершення випробувань усіх 10 критичних підсистем, кожна з яких має вирішальне значення для забезпечення відповідності вимогам до технічних характеристик, що висуваються армією США.

Зокрема:

• Головка самонаведення NGSRI продемонструвала максимальну дальність захоплення цілі, що значно перевищує показники Stinger.
• Ракетний двигун NGSRI продемонстрував можливість збільшення дальності перехоплення.
• Командна пускова установка продемонструвала підвищену дальність виявлення та ідентифікації повітряних цілей оператором у реальних умовах низької видимості.
• Випробування боєголовки ракети на полігоні продемонстрували точну і повторювану летальність проти широкого спектра повітряних загроз.

Наступний етап програми передбачає передачу виробів солдатам армії США і морським піхотинцям для проведення випробувань та отримання зворотного зв’язку від кінцевих користувачів. Вони заплановані на кінець 2025 року.