Росія вимагає пояснень від Нідерландів через діяльність виробника «Рута» і «Да Вінчі» в Україні

Росія вимагає пояснень від Нідерландів через діяльність виробника «Рута» і «Да Вінчі» в Україні
Випробуваня ракети Ruta Block 1. Джерело: Defence Industry Europe

Росія вимагає від Нідерландів пояснень щодо діяльності в Україні компанії Destinus – виробника крилатих ракет Рута та далекобійних дронів Lord, які в Україні мають назву «Да Вінчі».

Про це заявило посольство Росії в Нідерландах, яке запросило у Гааги пояснення щодо того, наскільки влада країни була поінформована про діяльність співробітників Destinus в Україні.

Заява з’явилася після розслідування нідерландського видання NRC, опублікованого 19 листопада. Журналісти кілька місяців досліджували діяльність Destinus, опитали понад 40 співробітників, колишніх працівників, інвесторів та експертів, а також вивчили внутрішні документи, листування, фотографії й відео.

За даними NRC, співробітники компанії працювали в Україні з ударними безпілотниками та дронами-перехоплювачами. Видання стверджує, що в окремих випадках їхня робота виходила за межі звичайного технічного консультування.

Запуски Da Vinci у 2023 році

Один із таких епізодів стався на початку червня 2023 року поблизу Харкова. Співробітники Destinus прибули туди для випробувань ударних безпілотників «Да Вінчі», які оснастили вибухівкою та підготували до польоту по військовому аеродрому поблизу Воронежа приблизно за 180 км від кордону.

За інформацією NRC, українські військові тоді ще не знали, як налаштовувати пункт призначення та запускати нову систему, тому представники Destinus безпосередньо допомагали готувати апарати.

Того ж ранку, 9 червня 2023 року, невідомий безпілотник влучив у багатоквартирний будинок у Воронежі. Троє людей отримали поранення від уламків скла.

Дрони Lord 2 та Lord 1 компанії Destinus. Лютий 2026. Джерело: Мілітарний

Усередині Destinus частина співробітників припускала, що це міг бути один із їхніх апаратів. Однак «Да Вінчі» не мав каналу зв’язку із землею та камери, тому NRC не змогло достовірно встановити, де завершив політ випробувальний безпілотник.

У Destinus заперечують проведення власних бойових операцій. Засновник компанії Михайло Кокорич заявив NRC, що цілі та рішення щодо бойового застосування визначає українська сторона, а працівники компанії надають технічну підтримку відповідно до контрактів.

Hornet проти «Шахедів»

Інша частина розслідування стосується дрона-перехоплювача Hornet, який Destinus розробляла для боротьби з російськими ударними безпілотниками.

Восени 2024 року міжнародна група співробітників компанії прибула в Україну для випробувань Hornet.

Перехоплювач масою близько 9 кг мав наздоганяти ворожий БПЛА та уражати його підривом бойової частини.

Hornet B1 interceptor drone. Source: Destinus

Випробування супроводжували численні технічні проблеми. За внутрішнім листуванням, яке отримало NRC, апарати втрачали GPS і зв’язок із радаром, мали проблеми з двигунами, модемами, акумуляторами та автономним керуванням, а частина дронів розбивалася.

Попри це, керівництво проєкту прагнуло перейти від звичайних випробувань до реальних перехоплень російських цілей. У листуванні співробітники обговорювали полювання на «Герань» та розвідувальні «Орлани».

Destinus підтвердила NRC, що її співробітники в Україні самостійно запускали та керували Hornet проти реальних російських «Герань». Компанія при цьому наголошує, що перехоплювачі використовували неактивні бойові частини, а польоти проходили під керівництвом українських військових.

NRC не знайшло підтвердженого випадку успішного ураження «Герань» за допомогою Hornet. Співрозмовники видання також не знали про відеозаписи таких перехоплень, хоча випробування тривали місяцями.

Зрештою Україна не стала закуповувати Hornet і розвинула власні дрони-перехоплювачі. За словами Кокорича, Destinus припинила розробку цієї версії Hornet для України, хоча заявляє про виробництво системи для інших замовників.

Водночас Нідерланди замовили розробку нової версії перехоплювача для військово-морських сил, яку мають адаптувати для запуску з фрегатів. Загальний бюджет відповідної програми оцінюють у 250 млн – 1 млрд євро.

Крім того, нідерландський уряд у 2026 році замовив для України 700 крилатих ракет Рута виробництва Destinus на суму 250 млн євро. Компанія також заявила, що Рута та безпілотники «Да Вінчі» застосовували під час нещодавньої української операції проти Кримського мосту.

Юридичне питання

Опитані NRC фахівці з міжнародного гуманітарного права вважають, що керування зброєю проти сторони збройного конфлікту або безпосередня допомога під час атаки можуть кваліфікуватися як пряма участь цивільної особи у бойових діях.

У такому разі цивільна особа на час безпосередньої участі може втратити захист від нападу, який міжнародне гуманітарне право надає цивільному населенню.

Міністерство оборони Нідерландів також повідомило NRC, що дії навколо безпосереднього застосування системи озброєння проти сторони конфлікту вважаються прямою участю у бойових діях. Водночас загальне навчання користуванню системою до цього не належить.

Саме ці висновки російське посольство використало у своїй заяві, вимагаючи від Гааги роз’яснити рівень поінформованості держави про діяльність Destinus.

Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен відкинув російські претензії та заявив, що їх не варто сприймати надто серйозно. Він також нагадав про російське вторгнення в Україну та порушення Росією міжнародного права.

Раніше «Мілітарний» повідомляв, що під час ударів по Кримському мосту застосовували крилаті ракети Рута та далекобійні безпілотники «Да Вінчі».

За даними Destinus, ракети Рута уражали міст, а безпілотники «Да Вінчі» застосовували для придушення  російських засобів протиповітряної оборони.

Поширити в соцмережах:

ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"

Приватбанк ( Банківська карта )
5169 3351 0164 7408
Рахунок в UAH (IBAN)
UA043052990000026007015028783
BTC
bc1qg0z99m95fte7kj8faa7h2kvnq92wvc53exe8gm
USDT
0x8676644fA7B6d328310283cAC1065Ae01d97CEe7
ETH
0xfD02863D3289416fcF50975c9DFda13623f97758
Популярні
Button Text