Аналітики СІТ: Росія може щорічно випускати до 300 танків Т-90М

Реальні обсяги виробництва російських танків Т-90М можуть істотно перевищувати раніше озвучені оцінки — аналітики Conflict Intelligence Team припускають, що мова йде про сотні машин щороку.

Про це у повідомляють дослідники аналітичної групи у своєму новому матеріалі.

Аналітична група поставила під сумнів нещодавно оприлюднені оцінки темпів виробництва російської військової техніки від Майкла Г’єрстада у статті The Economist, які припускали що у 2024 році Росія випустила лише 28–30 нових танків Т-90М, а також ще близько 60 — модернізовала зі старіших Т-90.

У своєму твердженні СІТ опираються на данні експортного виробництва заводу-виробника — «Уралвагонзаводу». Починаючи з 2001 року, він був повністю зайнятий замовленням як на повне виробництво, так і постачання машинокомплектів (комплекти компонентів та вузлів у розібраному вигляді) для подальшого складання до Індії.

Навіть без урахування виробництва комплектів для складання танків, завод у піковий період випускав до 140 танків на рік. За 20 років він шість разів перевищив позначку в 100 танків на рік. Той факт, що виробництво комплектів для складання велося паралельно в пікові роки, свідчить про те, що виробництво броньованих корпусів, башт та інших основних компонентів не працювало на повну потужність. Це говорить про те, що завод мав потенціал збільшити випуск повністю зібраних танків до 180 одиниць на рік. З цього можна зробити висновок, що «Уралвагонзавод» зберіг значні виробничі потужності протягом складних для російської оборонної промисловості 1990-х і 2000-х років.

Разом з цим, за весь час до повномасштабного вторгнення танкобудівний концерн поставив до російської армії 435–465 танків Т-90 усіх модифікацій. За підрахунками аналітиків, завод випустив від 120 до 150 оригінальних танків Т-90 «Владимир» для російської армії, а також від 281 до 283 танків Т-90А. Ці цифри важливі, оскільки у подальшому частина машин буде використана для переробки у Т-90М.

У 2020–2021 роках Росія розпочала виробництво Т-90М для власних збройних сил, підписавши чотири контракти на поставку щонайменше 160 танків. За неофіційними даними, 40 з них були побудовані з нуля та ще 120 модернізовані. Відсутність деталей щодо четвертого контракту суттєво не впливає на цю оцінку, оскільки його було підписано лише за кілька місяців до вторгнення і, ймовірно, не було виконано вчасно.

Попри очевидні початкові проблеми з організацією серійного виробництва танків Т-90М, «Уралвагонзавод» зрештою вирішив ці питання та розпочав регулярні поставки, хоча й на кілька років пізніше, ніж планувалося спочатку.

Упродовж 2020-2021 років завод виробляв танки наступними темпами: за вісім місяців з квітня по листопад 2020 року було виготовлено 10 танків; протягом наступних п’яти місяців (до березня 2021 року) завод випустив вісім танків; а ще через шість місяців (до серпня 2021 року) було поставлено 18 машин. Завод прагнув досягти річного обсягу виробництва в 65 танків, включаючи як новозбудовані, так і модернізовані машини.

«Якщо припустити, що “Уралвагонзавод” успішно виконав свій план на 2021 рік, то поставлено було ще до 39 танків Т-90М. Таким чином, на момент вторгнення ВПС Росії могли мати на озброєнні від 66 до 85 танків Т-90М, плюс ще 10 у Казанському вищому танковому командному училищі», – кажуть аналітики.

Отже, за підрахунками аналітиків, до початку 2022 року російська армія мала 65-85 танків Т-90М та 370-380 одиниць старіших модифікацій. Вони підкреслюють, що ці цифри підкреслюють «завищені щонайменше на 150 машин» оцінки The Military Balance за  2022 рік.

Розбіжності в даних та оцінках

Хоча за офіційними повідомленнями у 2024 році було вироблено лише близько 30 нових Т-90М, у CIT звертають увагу, що реальні масштаби значно більші. Експерти вказують на зміну розміру партій під час війни — у відео з відкритих джерел можна побачити ешелони, що перевозять 20–30 танків одночасно, у той час як офіційно повідомляється про партії у 10–15 одиниць.

Додатково, аналітики звертають увагу на темпи втрат. Згідно з OSINT-даними про втрати (Oryx, WarSpotting), з початку війни налічують від 110 до 137 візуально підтверджених втрат танків Т-90М, включаючи знищені, пошкоджені та захоплені машини. Це вказує на значно більший обсяг виробництва, ніж вважають деякі західні експерти.

Якими можуть бути ці обсяги? Аналітики зазначають, що у 2000-х та 2010-х роках завод був здатний виробляти до 140 танків на рік, паралельно випускаючи машинокомплекти для складання на іноземних заводах. У той період «Уралвагонзавод» працював в умовах мирного часу, не переходячи на цілодобовий тризмінний графік роботи та значними понаднормовими годинами, як зараз в умовах війни. Впровадження 24-годинного виробничого циклу, ймовірно, дозволило перевершити ці показники.

Таким чином, за оцінками аналітиків, виробництво Т-90М у 2022 році становило 60-70 одиниць. У 2023 році обсяги виробництва ще більше зросли завдяки додатковому найму робітників та переходу на 3-змінний графік роботи. Ймовірно, що протягом цього періоду виробництво могло б зрости до 140-180 танків на рік, а до 2024 року перевищити 250, можливо, навіть 300, танків на рік.

У нещодавній статті Wall Street Journal цитувалися джерела західної розвідки, які оцінювали поточне виробництво приблизно в 300 танків на рік. В СІТ, посилаючись на власні джерела, підтверджують ці данні, заявляючи про виробництво у 2024 році близько 280 танків Т-90М на рік.

Проблеми та масштабування виробництва

Потрапивши під удар міжнародних санкцій, російська танкобудівна промисловість зіткнулась з труднощами, які в більшій мірі були пов’язані з доступом до високотехнологічного обладнання та компонентів. Зокрема, на деяких танках Т-72Б3М та Т-80БВМ, випущених після початку вторгнення, приціл навідника танка «Сосна-У» було замінено на простіший тепловізійний приціл 1ПН96МТ. Однак заміна прицілів не торкнулася танків Т-90М – вони продовжували вироблятися з прицілами «Сосна-У». Більше того, ситуація нормалізувалася протягом 2023 року і для інших моделей танків.

Крім того, за даними Gjerstad, опублікованими в The Washington Post, з кінця 2023 року з вироблених танків Т-90М зникли лазерні датчики на стволах гармат, що відчить про обмеження російського ОПК. Проте це критично не знизило ефективність танків у сучасних воєнних умовах.

Натомість, російський танкобудівний концерн не мав проблем з людським ресурсом: на момент написання дослідження СІТ виявили на «Уралвагонзаводі» вакансії на 68 різних посад, включаючи інженерні та безпосередні виробничі посади, такі як токар, фрезерувальник, свердлильник та оператор верстатів з ЧПК. Однак, враховуючи, що загальна кількість працівників «Уралвагонзаводу» оцінюється в понад 20 000 осіб, навіть 600 незаповнених вакансій становили б лише 3% дефіциту. Це свідчить про відсутність виразного кадрового голоду у підприємства, що схоже на правду, враховуючи стратегічну важливість заводу та покладеного на нього державного оборонного замовлення.

Нижньотагільський «Уралвагонзавод» займається розширенням виробництва корпусів для виробництва нових танків. Про це свідчить виявлений аналітиками тендер, оголошений заводом у квітні 2024 року, загальною вартістю понад 158 мільйонів рублів [2 мільйони доларів] на роботи з підсилення конструкцій металевих каркасів цеху холодного штампування, термічного цеху № 3 та цеху механічного складання № 6 за проектом під назвою «Реконструкція та технічне переоснащення цехів виробництва броньованих корпусів». Роботи, що включають підсилення опор ліхтарів у цехах, планується завершити до листопада 2025 року.

Інший тендер, оголошений у квітні 2023 року, мав вартість понад 277 мільйонів рублів [3,5 мільйона доларів] і передбачав постачання та введення в експлуатацію універсальної станції для зварювання корпусів. Згідно з документацією, роботи мали бути завершені до липня 2024 року. Примітно, що контракт передбачає, що обладнання має працювати цілодобово.

Нарешті, третій виявлений нами тендер , вартістю понад 91 мільйон рублів [1,15 мільйона доларів США], був оголошений у березні 2023 року. Згідно з його умовами, підрядник мав поставити та ввести в експлуатацію стенд для механічної обробки корпусів до березня 2024 року. Як і в попередньому випадку, обладнання було розраховане на цілодобову роботу.

У Conflict Intelligence Team зазначають, що більшість даних про закупівлі військово-промислових підприємств не були публічно доступні з 2022 року з міркувань безпеки. Тому ймовірно, що «Уралвагонзавод» займається й іншими видами закупівель, спрямованими на розширення виробництва.

Вони вважають, що російська танкобудівна промисловість вже досягла свого піку за фінансуванням і людськими ресурсами. Подальше зростання вимагатиме серйозних інвестицій у нові лінії та сучасне обладнання. При цьому діюче обладнання зношується через безперервну роботу. У такій ситуації жорсткі міжнародні санкції можуть стати ключовим фактором у стримуванні подальшого зростання російської оборонної промисловості.

Ситуація з нарощенням бронетехніки може мати неочікуваний поворот: навіть з новими цехами Росія не може повністю покрити танкові втрати на рівні 2022–2024 років (близько 1000 танків щороку). Проте з другої половини 2024 року окупанти частіше використовують легкі транспортні засоби — мотоцикли та цивільні авто — замість танків, що зменшило втрати бронетехніки, хоч і підвищило втрати особового складу.

Аналітики підрахували: за перші 5 місяців 2025 року втрачено близько 200 танків. Це може скласти приблизно 480 танків за рік — удвічі менше, ніж торік. Такими темпами Росія зможе підтримувати поточний рівень бронетехніки ще кілька років. Якщо втрати залишаться низькими, парк танків може навіть зростати на кілька сотень одиниць щороку.