Як російський РЕБ «глушить» Балтію?

У Балтійському регіоні (це не тільки Литва, Латвія та Естонія, а й Польща, Фінляндія та Швеція) неодноразово фіксувалось інтенсивне втручання у роботу супутникових навігаційних систем (GNSS). Деякі інциденти були настільки масштабними, що стали об’єктом уваги Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) через ризики для безпеки польотів в регіоні.

Поки що Балтійське море не є зоною бойових дій, але вже точно є ареною, де плануються та проводяться масштабні операції. Все частіше Росія йде на ескалацію напруги. Країна-агресор цього навіть не приховує.

Системне втручання у роботу супутникової навігації почалося одразу після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Причому, кількість та масштаб інцидентів у 2024-2025 році значно збільшився. Наразі йдеться щонайменше про 350-400 зафіксованих інцидентів.

Як це відбувається

Більшість перешкод локалізуються навколо Калінінграду. Також фіксуються джерела випромінювання у Ленінградській області та на російських кораблях. Це дозволяє росіянам безкарно експериментувати в електромагнітному спектрі у безпосередній близькості до повітряних і морських шляхів країн НАТО.

Механізми подавлення навігації загально відомий і добре описаний. Першим є Джаммінг (Jamming), тобто глушіння. Засіб РЕБ генерує радіосигнал у діапазонах L1/L2 (1,575 і 1,227 ГГц), потужність якого перевищує супутниковий сигнал у тисячі разів. Приймач втрачає сигнал супутника, система позиціонування переходить у автономний режим. У Балтійському морі так «вимикають» ділянки до 200 км².

Другим методом є Спуфінг (Spoofing), або підміна сигналу. РЕБ передає фальшивий сигнал GNSS із координатами, близькими до справжніх, але зі зсувом. Це змушує навігаційні системи «вірити», що об’єкт рухається інакше. Цей метод складніший, але більш підступний.

Для цих задач російська армія використовує наступні системи РЕБ:

• Р-330Ж «Житель» – комплекс подавлення GSM, GPS, Galileo, Inmarsat. Має радіус дії до 30 км.
• «Красуха-4» – станція придушення авіаційних РЛС і супутникових каналів;
• «Мурманськ-БН» – система радіоелектронної розвідки та впливу у короткохвильовому діапазоні, має дальність до 3 000 км;
• «Поле-21» – сіткова система для створення «куполу глушіння» над військовими об’єктами, модульне розгортання на вежах зв’язку.

Ці комплекси створюють комбіноване поле перешкод, де водночас глушаться сигнали GNSS, мобільний зв’язок і супутникові канали.

Для чого росія дестабілізує роботу GNSS

По-перше, це демонстрація сили. Росія намагається зайняти домінуючу позицію в Балтійському регіоні, і показує, що має технологічну спроможність паралізувати навігацію НАТО на Балтиці без застосування кінетичних засобів ураження.

На перший погляд, загрози несерйозні. Літаки мають альтернативні системи (ILS, DME, VOR), а навігація кораблів збивалась на невеликі відстані (до 50 метрів). Але авіаційні екіпажі не завжди готові обійтись без GNSS через її популярність. А кораблю може вистачити й відхилення на 20 метрів, аби він не пройшов у вузьку протоку.

По-друге, тестування систем РЕБ. Війна в Україні постійно вимагає від країни-агресора нових технологічних рішень. Особливо це актуально в сфері РЕБ. Тому Балтія, як регіон великої присутності НАТО, став максимально зручним місцем для проведення «обкатки» нових систем РЕБ в умовах наближених до бойових .

По-третє, це прикриття власних сил. Перешкоди значно ускладнюють роботу розвідки країн НАТО і дозволяють Росії приховано переміщати свої сили. Ілюстрацією цієї проблеми може бути несподівана поява цілого ешелону 152-мм САУ 2С43 «Мальва» в Петрозаводську (Карелія) або системні складності із відстеженням перебігу нещодавніх російсько-білоруських навчань «Запад-2025».

Крім того, це гібридні операції. Впливаючи на авіацію та морські перевезення, ускладнюючи логістику, країна-агресор намагається викликати відчуття небезпеки у країн НАТО та перемкнути увагу з допомоги Україні на власні безпекові питання.

Як протидіяти

Для моніторингу та своєчасного виявлення аномалій можна розгорнути мережу сенсорів GNSS. Для цілодобової роботи підійде формат NAVWAR Monitoring, як це роблять американські військові для свого флоту. Оскільки Калінінград як джерело проблем буквально оточений країнами НАТО, такі центри можна розмістити з усіх боків від нього: у Німеччині, Польщі та Фінляндії.

Для навігації та її коригування є технологія ADS-B (Automatic Dependent Surveillance Broadcast, тобто автоматичне залежне спостереження). Вона дозволяє диспетчерам та іншим пілотам точно відстежувати повітряні судна без необхідності використання звичайного радара.

Також можна використовувати мультисистемні приймачі (GPS + Galileo + BeiDou + GLONASS). Це дозволить, якщо «ліг» GPS, використовувати інші системи. Можна відновлювати наземні навігаційні системи, які маловразливі для глушіння.

Це далеко не вичерпний перелік можливих шляхів протидії. Але, мабуть, найдієвіший підхід — це міжнародна координація та тиск на росію. З одного боку країни Балтії, НАТО та ЄС повинні створити механізм для обміну даними в режимі реального часу та розбудови альтернативних супутниковим систем навігації. А з іншого — здійснювати постійний дипломатичний тиск як напряму, так і через профільні організації, наприклад через «Міжнародну організацію цивільної авіації» (ICAO) або «Міжнародний союз електрозв’язку» (ITU) для притягнення росії відповідальності а порушення норм використання радіочастот.

Хронологія публічних заяв про основні інциденти з порушення навігації у Балтійському регіоні

9 березня 2022 року фіни вже скаржились на перешкоди GPS зі сторони Калінінграду. Характерно, що вплив РЕБ з’явився після зустрічі президентів Фінляндії та США, де вони обговорили поглиблення оборонних зв’язків між з НАТО.

17 березня 2022 року Агентство з авіаційної безпеки Євросоюзу (EASA) порадило авіаоператорам вжити заходів щодо пом’якшення наслідків спуфінгу та глушіння у районах поблизу зони бойових дій.

23 грудня 2022 року на значне зростання кількості перешкод GPS поскаржились на півночі Норвегії.

3 лютого 2023 року У Фінляндії РЕБ не дав працювати аеропорту Савонлінна (100 км від російського кордону).

6 листопада 2023 року EASA оновило рекомендації авіаоператорам, оскільки глушіння посилилось.

14 березня 2024 року GPS було втрачено літаком, на якому міністр оборони Великої Британії летів до Польщі. На борту не працювали мобільні телефони.

5 квітня 2024 року міністерство оборони Німеччини припустило, що за серією збоїв навігації у Балтійському морі може стояти росія.

29 квітня 2024 року перешкоджання GPS у регіоні стало настільки помітним, що фінський перевізник Finnair зупинив польоти до Естонії.

2 травня 2024 року французьке видання Le Monde заявило, що від російських систем РЕБ постраждали вже тисячі авіамаршрутів.

5 липня 2024 року EASA знову оновило бюлетень безпеки, пов’язаний із порушеннями роботи GPS.

7 жовтня 2024 року журналісти виявили, що російська оборонна галузь продовжує купувати в країнах НАТО компоненти для своїх засобів РЕБ.

7 листопада 2024 року одразу три аеропорти у східній Фінляндії вирішили повернутись до радіонавігаційного обладнання 1960-х років для посадки літаків у разі збоїв GPS.

14 січня 2025 року фінські ЗМІ заявили, що кожен аеропорт держави стикався з перебоями в роботі GPS.

3 березня 2025 року польські дослідники виявили, що перешкоди створюють не лише стаціонарні об’єкти в Калінінграді, а й обладнання на російських кораблях.

7 квітня 2025 року латвійці заявили, що з січня по березень було зафіксовано 290 випадків перешкод.

13 червня 2025 року збої GPS стали частим явищем для кораблів у Фінській затоці.

17 червня 2025 року польський міністр оборони припустив, що за перешкоджанням роботі GPS може стояти росія.

20 червня 2025 року шведська морська адміністрація попередила власників суден про перешкоди GPS у Балтійському морі та порадила тримати при собі паперові мапи.

27 червня 2025 року попередження шведської морської адміністрації розширилось на Фінську затоку та Аландське море.

2 липня 2025 року польські дослідники заявили про «тисячі літаків та кораблів, що постраждали від глушіння GPS».

24 липня 2025 року російський РЕБ працював по східній частині Естонії.

31 липня 2025 року Естонія зазнала збитків через три місяці постійного перешкоджання GPS зі сторони російського кордону.

4 вересня 2025 року Швеція звинуватила росіян у втручанні в роботу GPS.

16 вересня 2025 року у Норвегії під загрозою опинився рейс Widerøe: він був змушений не заходити на посадку через перешкоджання роботі GPS.

24 вересня 2025 року коло Калінінграду невідомий РЕБ впливав на військовий літак, на якому летіла міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес.

3 жовтня 2025 року розвідка Данії заявила, що на російських кораблях коло Балтії було встановлено засоби РЕБ. Крім того, російські військовослужбовці з цих кораблів націлювали зброю на датських прикордонників.

27 листопада 2025 року вийшло велике дослідження від GPS Patron щодо інцидентів з роботою РЕБ у Балтійському морі.

2 грудня 2025 року ті ж експерти GPS Patron знову зафіксували характерні для роботи РЕБ дії зі сторони Калінінграду.