Вчора в Ірані пройшло голосування на позачергових президентських виборах в країні, які були викликані загибеллю президента Ебрагіма Раїсі в аварії вертольоту минулого місяця. Раїсі, який відбував свій перший президентський термін, розглядався як претендент на посаду наступника Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї, якому 85 років і який має слабке здоров’я. Хоча ніхто за межами вузького кола в Ірані не бере участі в переговорах про наступництво, іранські аналітики заявили, що смерть Раїсі позбавила Хаменеї безпечного вибору.

Опікунська рада — орган священнослужителів, пов’язаних із верховним лідером Алі Хаменеї — в непрозорий спосіб схвалила список із шести кандидатів – майже всі консерватори – для участі в президентських перегонах 28 червня. Лише один з затверджених кандидатів Масуд Пезешкян, який лідирував за результатами соцопитувань, кандидат-реформатор, виступав за відновлення взаємодії із Заходом. Як очікувалося, Пезешкян мав забезпечити більш високу явку серед виборців, які не задоволені правлячим режимом і прагнуть змін.

Сьогодні речник виборів Мохсен Есламі оголосив результати на прес-конференції, яку транслювало іранське державне телебачення. За його словами, з 24,5 мільйона поданих голосів Пезешкян отримав 10,4 мільйона, а Джалілі – 9,4 мільйона. Спікер парламенту Мохаммад Багер Калібаф отримав 3,3 млн. Шиїтський священнослужитель Мостафа Пурмохаммаді мав понад 206 000 голосів.

А це означає, що в другому турі, який відбудеться в найближчу п’ятницю в другому турі кандидат-реформатор Масуд Пезешкян протистоятиме жорсткому колишньому переговірнику з ядерної зброї Саїду Джалілі. Радник Хаменеї – Саїд Джалілі, прихильник жорсткої лінії, який виступає проти компромісу щодо ядерної програми Ірану та будь-якого послаблення дрес коду для жінок (обов’язкового носіння хіджабу).

Есламі визнав, що Опікунська рада країни повинна буде запропонувати офіційне схвалення, але результат не викликав негайного виклику з боку претендентів на участь у перегонах.

Ігнорування іранцями виборів, сприймалося як форма пасивного протесту, тому Хаменеї був стурбований тим, що більшість іранців просто перестали голосувати за його вузький список кандидатів, що призвело до втрати легітимності. “Хаменеї та ядро визнають необхідність більш конкурентних виборів”, – сказала Сіна Туссі, експерт з Ірану в Центрі міжнародної політики, вашингтонському аналітичному центрі.

На зустрічі з реформатором Пезешкяном молоді іранці сказали, що у них мало надії на зміни.
“Ваше покоління дійшло висновку, що воно не має спільної мови з урядом і зробило революцію”, – сказала одна жінка під час обміну, який транслювався на державному телебаченні. «Наше покоління виходить на цей рівень».

Згідно з теократичною системою, встановленою засновником аятолою Рухоллою Хомейні після революції 1979 року, президент має набагато менше влади, ніж верховний лідер, фактичний глава держави, який повинен бути високопоставленим священнослужителем. Верховний лідер має останнє слово з найважливіших питань країни, від політичних і соціальних змін до її ядерної програми.

Однак президент може спрямувати націю в яструбиному або гнучкому напрямку, а президентство розглядається як сходинка до того, щоб стати верховним лідером; Хаменеї був президентом Ірану в 1980-х роках.