Від Данії до Фінляндії: як Північна Європа формує нові моделі підтримки України

Країни півночі Європи – одні з найбільш послідовних і вагомих союзників України у питаннях військової, фінансової та гуманітарної підтримки. Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, а також країни Балтії значною мірою визначають тренди міжнародної допомоги, формують нові інструменти підтримки, просувають інноваційні моделі фінансування і часто забезпечують рекорди допомоги щодо власного ВВП.

Зокрема, серед держав, що надали Україні найбільше допомоги з 2022 року у співвідношенні до свого ВВП, перші 6 – це країни Північної Європи та Балтії. Власне, перше місце посідає Данія, яка, за даними Кільського інституту, виділила допомогу в розмірі 3,4% до свого валового продукту.

Крім того, Копенгаген проявив стратегічний підхід та започаткував пряме фінансування та інвестиції у виробництво української зброї, пізніше цей формат отримав назву “Данської моделі”. Наразі до допомоги за таким форматом долучилися й інші європейські партнери.

За цією моделлю фінансування формується двома ключовими шляхами: збір коштів через спеціальні фонди союзниками (Данія, Норвегія, країни Балтії, Швеція, Канада) та використання заморожених російських активів для закупівлі української продукції оборонного призначення. Головний акцент робиться на товарах, які можуть бути швидко виготовлені і оперативно використані на фронті (наприклад, дрони, артилерія, САУ «Богдана» тощо).​

Інша країна півночі – Норвегія – у 2025-2026 роках виділяє рекордні бюджети підтримки для України, які сукупно вже перевищують 85 млрд норвезьких крон (понад 8 млрд доларів) на рік і досягнуть до 2030 року понад 135 млрд крон (більше 13 млрд доларів). Норвегія також підтримує інвестиції через “Данську модель”, беручи участь у міжнародних ініціативах Північної Європи. Фінансування супроводжується тісною координацією з партнерами по НАТО і ЄС.​

Країни Балтії також серед лідерів підтримки України за відсотком ВВП, вони розгортають спільну програму з підготовки та оснащення бригади ЗСУ у співпраці з Північними країнами.​ Інвестують у розвиток ППО та оборонної промисловості України, у тому числі через «чеську ініціативу» з постачання снарядів.

Так, Фінляндія у 2025 році затвердила 30-й пакет військової допомоги загальною вартістю близько 52 млн євро, а також виділила 100 млн євро на закупівлю американської зброї в рамках міжнародної ініціативи НАТО – PURL. Вага внеску Гельсінкі супроводжується запуском програм підтримки оборонної промисловості України і дає Україні змогу покривати критичні потреби прямо з фінських чи американських виробничих ліній.​

Загалом з 2022 року допомога від Фінляндії вже перевищила 2,9 млрд євро. Країна докладає зусиль не лише до військової допомоги, а й до дипломатичних ініціатив у межах ЄС та НАТО.

Не меншою підтримка України є і з боку Швеції. Так, Стокгольм у 2024—2025 рр. ухвалив рішення про передачу Україні двох літаків дальнього радіолокаційного виявлення та управління ASC 890. Строки передачі пов’язані із завершенням модифікацій F-16 для України, триває технічна синхронізація і значних затримок не фіксується. Літаки ASC 890 дозволять суттєво посилити можливості Повітряних сил з контролю цілей у повітрі й на морі, а також координувати дії винищувачів.​

А 22 жовтня 2025 року між Україною та Швецією досягнуто принципової домовленості щодо виробництва та постачання новітніх винищувачів Saab JAS 39 Gripen E для Повітряних сил України – відповідний меморандум про наміри підписали представники двох держав у Лінчепінгу.

Угода охоплює виробництво літаків найсучаснішої модифікації (Gripen E), а також варіант поставок частини літаків із резерву ВПС Швеції (Gripen C/D).​ Імплементування угоди займе 10–15 років, а перші літаки почнуть поставлятись після завершення підготовки інфраструктури та персоналу – орієнтовно з 2026–2027 року.​

Україна планує фінансувати закупівлю винищувачів за рахунок заморожених російських активів та за підтримки партнерів із коаліції охочих.

Перевага “Гріпенів” – це їх збалансованість за характеристиками. Літак не вимагає складної інфраструктури. Він може злітати та сідати на ділянках звичайних автошляхів, а не лише на військових аеродромах. На обслуговування літака потрібно 6 техніків і 15 хвилин між вильотами – жоден інший сучасний винищувач не має такої швидкості відновлення.

Крім того “Гріпени” – це, по суті, найдешевший літак в обслуговуванні. Так, година польоту в Gripen коштує близько 6–8 тис. доларів, що у 2–3 рази менше, ніж у F-16. Окрім того, вартість самого літака нижча ніж у F-35 чи Rafale, при збереженні високих бойових можливостей.

Варто відзначити, що у процесі підготовки згаданої угоди ключову роль відіграв заступник керівника Офісу президента полковник Павло Паліса, який забезпечив координацію переговорів і пошук рішень для модернізації Повітряних сил України.

Північна Європа розглядає підтримку України не як тимчасову допомогу, а як елемент довгострокової стратегії стабільності на континенті. Країни регіону інвестують у безпеку та розвиток України, усвідомлюючи, що від цього залежить майбутня архітектура європейської оборони. Висока координація дій, поєднання ресурсів і нові фінансові механізми дозволяють ефективно протидіяти агресії та зміцнювати систему колективної безпеки. Саме через ці ініціативи північні держави фактично формують модель співпраці, на яку спиратиметься Європа у поствоєнний період.