Популярні
Потрапив в руки документ “Інтерв’ю та висновки офіцерів 1-ї дивізії Корпусу морської піхоти (КМП) США про операцію на Гуадалканалі”.
Кампанія на Соломонових островах включала в себе битви на морі, суші та в повітрі у період з серпня 1942 по лютий 1943. Провоювавши на Гуадалканалі з початку висадки до грудня 1943 1 дивізія КМП США винесла на собі основну важкість боїв.
Документ який був складений щоб узагальнити бойовий досвід морпіхів писався зимою 1942-43 рр. “по гарячих слідах”. Об’єм його величезний – майже 200 сторінок і він охоплює певно всі сфери бойових дій. Найцікавіше на свою думку я переклав. Можливо ще дійдуть руки до танкістів, саперів, капітанів десантних кораблів, медиків та ін..
Попереджую літер і справді багато.
Підполковник William Twining. Оперативний офіцер 1-ї дивізії КМП на Гуадалканалі:
Оптимальна кількість патруля-відділення
Оптимальна організація відділення-два розвідники в авангарді плюс вогневі групи з трьох чоловік. Склад вогневої групи – один- гвинтівка з багнетом та ручні гранати, інший пістолет-кулемет і третій з легким кулеметом BAR.
Операції відділення мають включати в себе напади на осередки опору, укріплені пункти та кулеметні гнізда.
Дії японців
Японці розташовують замасковані кулемети на позиціях з яких пристріляні на дуже коротку відстань.
Позиції неможливо виявити поки не “наступите на них” так як японці не відкривають вогню до останнього моменту.
Очікуйте будь яких хитрощів від японців. Вони навіть будуть використовувати кулемети на дистанційному управлінні-протягуючи мотузки до спостережних пунктів в стороні або на деревах. Вони імітують крики пташок для виклику розрахунків кулеметів.
Підготовка
На тренування відпрацьовувати стрільбу артилерії через голови власної піхоти щоб вони звикли до цього і не відступали назад.
Бійців необхідно важко тренувати. Не щоденними двогодинними вправами, а 25 мильними марш кидками та бігом по пересічній місцевості. Поки вони не попадають (так і написано)).
Морпіх має проходити по 25 миль щоденно протягом декількох діб і після маршу бути здатним вести бій. Це єдиний спосіб мати весь особовий склад підрозділу на передовій.
Найважча робота будь-якого командира – стежити за тим, щоб кожен займав своє місце
Необхідно зберегти якомога більше резервів.
Всі підрозділи мають вміти воювати як піхота незважаючи на свою основну функцію та бути готовими воювати як піхота.
Озброєння
Війська бажають мати легкий кулемет по типу британського BREN. Легкий кулемет М1918 А4 занадто важкий для війни в джунглях.
Пістолет-кулемет М50 Рейзінга слабка ланка в озброєнні. В нас багато втрат через його неполадки. Пістолет кулемет Томсона чудовий.
Особливу увагу слід приділити навчанню мінометників і особливо діям вночі.
На ранніх етапах боїв в джунглях співвідношення поранених і вбитих було один до одного. Згодом троє поранених на одного вбитого. Більшість втрат від мінометного вогню.
Найкращий зв’язок-проводовий. Радіостанції виходять з ладу в критичний момент.
Кулемети великого калібру (.50 cal) чудові в обороні їх присутність підіймає бойовий дух бійців. Розробка стрічкового живлення для BAR вирішить проблему з легким кулеметом
Офіцери зв’язку були відсутні через брак кадрів
Найбільша проблема оперативного офіцер – “заспокоювати” підрозділи та командирів що ситуація не настільки критична. Підбадьорюючи підрозділи оперативний офіцер зазвичай питав про подробиці та наказував відповідному командиру прислати офіцера для з’ясовування ситуації та сповістити про подробиці. До того як приходила відповідь ситуація зазвичай спадала.
Майор D.W. Fuller
НАСТУП
Японці, атакуючи підготовлену або частково підготовлену позицію, завжди атакують вночі і переважно не при світлі місяця. Якщо можливо, то будуть розвідувати місцевість протягом кількох ночей, перш ніж атакувати. Вважається, що їх розвідку проводить висококваліфіковані розвідники, які згодом виступають в ролі провідників під час атаки.
Під час попередньої розвідки можуть бути прокладені або розчищені шляхи підходу, а також спроби виявити наші кулеметні позиції.
Щоденні патрулі невеликим група вглиб території та міни пастки є засобами які можна використати про таких розвідгруп.
Проти японських нічних вилазок слід використовувати гранати, ножі та багнети. Після того, як людина стріляє, його позиція буде розкритою, отже перевага буде за японцем який рухається. Війська повинні бути повністю проінструктовані та навчені не відкривати спорадичний вогонь вночі, якщо їх не атакують. Є тенденція, що всі нові війська ведуть вогонь навмання у нічні звуки, і один або два бійці можуть “запалити” всю першу лінію. Часто доводилося забирати боєприпаси, щоб запобігти непотрібній стрільбі вночі.
Під час атаки японці зазвичай намагаються пробитися на вузькому фронті відмінно використовуючи рельєф місцевості з застосуванням всього піхотного озброєння. Атака може бути скоординована з відволікаючими діями в іншому секторі.
Якщо атака захлинається або іде не за планом, вони не можуть пристосуватися до зміни обстановки, оскільки контроль, очевидно, втрачається, з початком активних дій.
Колючий дріт є безцінним в організації оборони.
Надзвичайно важливо щоб лінія оборони не була прорвана якщо це відбулося необхідно задіювати резерви, ізолювати прорив “в кишені” та зачистити в світлий час доби.
Також вважається, що японці використовують групу що складається з гранатометників і стрільця. Стрілець веде вогонь з ціллю викликати вогонь кулеметів і тим самим виявити їх розташування. Як тільки це відбувається бійці з гранатами починають рух до виявленої кулеметної позиції під прикриттям стрілецької зброї.
ОБОРОНА
Японці надзвичайно добре діють в обороні і навчені в підготовці позицій. Вони швидко окопуються і чудово маскуються.
Сектори вогню зазвичай обмежені з невеликим траверзом по сторонах. Виявити їх кулемети можна по невеликим амбразурам на позиціях.
Зазвичай вони обороняються групою опорних пунктів із взаємною підтримкою позицій в межах опорних пунктів. Самі опорні пункти не підтримують один одного. (Так в оригіналі)
Існує помітна тенденція що висота японського вогню приблизно по коліна.
Часто спостерігаємо що наші підрозділи намагаються атакувати в лоб порушуючи тактику охоплення з флангів незважаючи на те що цьому маневру приділялося багато уваги під час тренувань. Але під час обстрілу підрозділи або зупинялися або атакували в лоб.
Охоплення з флангів повзком є найефективнішим методом боротьби з кулеметами противника.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Особливу увагу потрібно приділити тренуванням з бойових дій вночі. Бійців слід зробити впевненими в своїй здатності воювати в темний час доби.
Рекомендована форма навчання-батальйон займає позицію з мінімальним фронтом 1 кілометр і розгорнуту вглибину. Після заходу сонця одна з рот намагається просочитися через бойові порядки.
Доцільно розгорнути в кожній дивізії скаутсько-розвідувальну роту подібну до тієї що тимчасово створена в 1-й дивізії. До неї слід зараховувати колишніх мисливців, провідників та досвідчених лісників. Найголовніше вміння “працювати лісі, інше вміти добре стріляти. Таким чином до полку за потреби модна було би приєднати окремий взвод який би міг виконувати спеціальні розвідувальні та патрульні місії. Озброєння та оснащення-ідентичне піхотному.
Не варто підносити ефективність японського солдата під час навчань. Занадто багатьох військових навчили що японець-кращий солдат ніж вони., тоді як він-просто добре навчений боєць який мало індивідуально мислить і який завжди виявлявся гіршим за нас коли брав участь в бою не рівних умовах.
ІНШІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Бригадний генерал Pedro del Valle командувач 11-м артилерійським полком 1-ї дивізії морської піхоти.
ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
ПОЧАТОК ВИСАДКИ
Батареї 75 мм гаубиць зійшли на берег з піхотою, зайняли заздалегідь визначені позиції та вели вогонь по визначеним ділянкам території без конкретних цілей. Мета-підняти бойовий дух наших військ та деморалізувати японців.
105 мм гаубиці розвантажили якомога швидше, після чого вся артилерія введена на створений плацдарм перейшла під контроль дивізії.
НЕОБХІДНЕ АРТИЛЕРІЙСЬКЕ ОЗБРОЄННЯ
ТАКТИКА АРТИЛЕРІЇ
Артилеристи мають бути готові до самозахисту своїх позицій та патрулюванню. Особливо патрулюванню перед передовими спостережними пунктами для пошуку підходящих цілей
Більшість японських атак здійснено вночі. Це потребує:
Зміна позицій вважається необхідною тактикою.
Виявлені цілі були пронумеровані та використані для повітряного спостереження. Ділянки в 100 метрів були збільшені до 300 на накладках для карти для легшого зчитування та ідентифікації повітряними корегувальниками. Корегувальник використовував центр області як базовий орієнтир. Артилерійські командири могли самостійно переносити вогонь в межах області коли вони отримували дані для стрільби по базовому орієнтиру.
Для спостережних постів найкращим є проводовий зв’язок.
Доцільно вести вогонь по денним стоянкам японців. Це виснажує їх і не дає спати так як зазвичай вдень вони відпочивають, а також змушує їх змінити місце відпочинку і розташувати нове поза зоною дії артилерії. Це сповільнює їх та затримує нічні атаки.
ОХОРОНА ПОЗИЦІЙ ТА ТАБОРУ
ВЗАЄМОДІЯ З ПІХОТНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ
Військових з’явився страх бути обстріляним власною артилерією, отже, вони:
Люди мають розпізнавати на слух японську артилерію та міномети щоб не думати що власні ж снаряди падають на них
Піхота спочатку ігнорувала артилерію поки вона не витягла їх з декількох поганих ситуацій. Після цього на деякий час перекинулася в іншу крайність і навіть викликала артилерію обстрілювати снайперів на деревах
Піхота не використовувала власне важке озброєння з максимальною ефективністю і була схильна вимагати, щоб артилерія виконувала за неї свою роботу.
ВЗАЄМОДІЯ З АВІАЦІЄЮ
Спостереження з повітря було ненадійним. В наявності були тільки пікірувальники без підготовки до взаємодії з артилерійськими підрозділами.
Зв’язок земля-повітря ненадійний. Літаки постійно виходять за радіус дії.
Швидкість наявних літаків завелика. Необхідні сигнали земля-повітря для відображення нашого переднього краю для авіації. Війська бояться “дружнього вогню” від власної авіації при близькій підтримці.
РАДІОЗВ’ЯЗОК
Дуже ненадійний. Я в будь який момент міг зникнути з ефіру.
ПІДГОТОВКА ДЛЯ ДІЙ В ДЖУНГЛЯХ
Бійці мають розрізняти звуки джунглів. Щоб не уявляти собі хибних звуків японців що знижує їх морально психологічний стан і заважає спати.
Полковник M.A. Edson командир 5-го полку 1-ї дивізії морської піхоти (під час боїв на Гуадалканалі) командир рейдерського батальйону морської піхоти (щось схоже на групу глибинної розвідки з упором на диверсії, родоначальник сучасних MARSOC. Вважалися частиною спеціального призначення).
ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
Японців вчать що вони непереможні. Вони звикли що ворог тікає коли його обходять з флангів та заходять в тил. Також вони звикли що ворог тікає коли вони йдуть в штикову.
Отже, противник був засмучений, збентежений і переможений американськими військами, які не біжать, які самі атакують багнетом і будуть не там, де очікує японець під час нічних атак, а контратакують, коли противник збентежений і перебуває в процесі перегрупування після досягнення цілі нічної атаки. Іншими словами, це перший раз, коли японець добре отримав по руках, і не знає, що з цим робити.
Японці в нічних атаках відправляють передові групи долинами через густу рослинність, залишаючи більш відкриту місцевість для основних сил. Основні сили створюють більше шуму щоб приховати рух передових загонів.
Японці застосовували передові групи які прибирали рослинність уздовж шляхів руху основних сил і створювали так звані «сяючі» стежки, помічені світловідбивною фарбою.
Противник переміщується зімкнутими колонами – частково з причин командного контролю.
На Тулагі японці займали позиції на зворотних схилах висот. Це забезпечило їм кращу видимість гребня висоти на тлі неба та створювало умови для несподіваного відкриття вогню на коротких відстанях. Вночі вони контратакували з цих позицій, але зазнали таких втрат що не змогли їх втримати наступного дня.
В кожному бліндажі знаходилося від 10 до 12 японців. Коли один з них гинув інший ставав за кулемет. Це вимагало вбити кожну людину на позиції що дозволяло тримати її годинами. Японські нічні атаки слідували за чітко визначеними ознаками місцевості які було легко виявити наприклад, гребінь висоти, хребет або потік. Вони вибирали цілі для нічної атаки, спостерігаючи за нашими позиціями на заході сонця. Якщо під час атаки їм не вдавалося знайти цілі там де їх очікували, вони заплутувались в темряві, оскільки не знали де шукати. Їм знадобилася година чи дві, щоб перегрупуватись ми використали цей час на організацію контратаки і завдали їм значних втрат.
Противник окопується де б він не зупинився. Через кілька хвилин він матиме траншею, а через двадцять хвилин лисячу нору.
Якщо японці виявлять кулеметний розрахунок протягом 10 хвилини він буде накритий мінометами
ПЕРЕПРАВИ ТА ВИСАДКИ НА БЕРЕГ
Ворог розглядає десантну операцію як застосування спеціальних методів для переправи через річки, але з такими істотними відмінностями:
Артилерійська підтримка кораблів ВМФ більш мобільна, точніша, більш швидка і реагує швидше ніж вогонь наземної артилерії. Підтримка з повітря ненадійна і нетривала
НАШІ ДІЇ В АТАЦІ
В більшості японців висота вогню вища за людину що повзе по пластунськи.
Підрозділи починаючи з відділення не вміють взаємодіяти між собою. Вони були схильні самостійно атакувати на своїх ділянках. Навіть на відкритій місцевості з фатальними результатами, а не обходити противника через використовуючи укриття місцевістю.
Вищі командири викликали передові підрозділи назад, щоб тримати свою лінію фронту прямою, замість того, щоб використовувати передові підрозділи для просування на фланги і в тил японців.
В одній з атак армійського підрозділу склалася ситуація, коли батальйон що перебував у полковому резерві, було кинуто на фланг проти флангу у зоні відповідальності власного ж полку, як наслідок командир намагався упорядкувати батальйони на флангах. Морські піхотинці передають усі підрозділи які атакують одну ціль, одному командиру незалежно від їх “батьківських організацій”.
ТАКТИКА
Вночі завжди вибирайте запасні позиції, куди можна перемістити головні сили після темряви. Якщо війська без досвіду, їх слід перемістити в тил. Якщо досвідчені, їх можна було б просунути вперед, щоб здивувати японців.
Всі команди підрозділів та їх передові КП повинні бути далеко попереду, де вони можуть:
Починаючи з роти та вище контроль та управління неможливе. Все залежить від індивідуального бійця, відділень та малих груп.
Ми повинні навчитися воювати вночі. Примітні особливості місцевості обов’язково мають
використовуватися як орієнтири. Атаки повинні бути обмеженими і опиратися на певні орієнтири місцевості, які легко знайти в темний час.
ПІДГОТОВКА
Немає нічого поганого в наших тактичних доктринах або SOP, як викладено в посібнику. Це лише питання застосування нашої тактики до труднощів місцевості.
Вибір і адаптація цих доктрин відповідно до війни в джунглях.
Наголос на індивідуальній скаутській техніці та використання її як основи для наступу шляхом індивідуального просочування.
Наголос на тактиці малих груп, особливо рівень відділення
Австралійські ліси краще, ніж справжні джунглі для тренувань, тому що, якщо бійці повзають належним чином і близько до землі, їх неможливо побачити, а якщо вони роблять це неналежним чином, то їх відразу видно. Це дає змогу правильне використовувати укриття та повзати. Треба приділяти особливу увагу особистій підготовці, особливо скаутингу.
Наші люди повинні навчитися мовчати вночі. Все спостереження вночі тільки через слух. Також повинні бути навчені розрізняти шуми нічних джунглів.
Солдат потрібно навчити ніколи не стріляти з кулеметів у невеликі групи противника які заходять с флангів або просочуються через наші порядки, особливо вночі. Їх час від часу відправляють, щоб викликати вогонь і засікти позиції наших кулеметів.
Бійці повинні бути навчені починати копати, коли й де б вони не зупинялись на передовій
СПОРЯДЖЕННЯ
Надаємо перевагу гвинтівці перед іншою стрілецькою зброєю. Вона має більшу потужність і дальність стрільби. Добре вести вогонь крізь дерева і кущі, завдає більш важких поранень.
ЗВ’ЯЗОК
Посильні – єдиний надійний засіб зв’язку. Радіо ненадійне-сигнал не проходить через ліси та пагорби.
Я досліджую можливості інструменту що видає високі ноти, чиє розташування в силу особливостей відлуння в горах важко виявити. Цей інструмент розміром з невеликий свисток, який буде використовуватися для сигналізації.
Майор Walt командир роти рейдерського батальйону морської піхоти
СПОРЯДЖЕННЯ
Харчування
ГІГІЄНА
Поширені грибкові захворювання ніг через неможливість зняти взуття та провітрити ноги. Як ліки використовували настоянку йоду, але її дія не повністю задовольняє нас
На стоянках випадків діареї більше ніж в бою отже на марші санітарні умови кращі
Вода може бути йодована якщо інше очищення недоступне. 5-6 крапель в шолом з водою і наповнити з нього флягу. Воду йодували, а не хлорували всупереч наказам інколи в патрулі і ніколи на позиціях
Не було виявлено жодної хвороби окрім малярії.
КАМУФЛЯЖ
Використовували листя, фарбовану уніформу бруд на обличчі та чохли з мішковини
СКАУТИНГ ТА РОЗВІДКА
ПАТРУЛЮВАННЯ
ТАКТИКА
Усі атаки мають бути сплановані таким чином, щоб план можна було виконати негайно, а також одночасно атакувати. Одразу після зіткнення фланги противника мають бути охоплені. Часто ці флангові підрозділи зустрічали частини противника які були висунуті з тією ж метою і знищували їх в зустрічному бою.
Немає часу на зустріч командирів для обговорення плану. Його потрібно продумати заздалегідь, щоб напад був спонтанним.
Окопуйтесь на кожній зупинці.
Утримуючи зайняту позицію кожен з бійців повинен мати по п’ять гранат. Найкраща зброя для штурму 37 мм протитанкова гармата з картечними пострілами.
ЗУПИНКА НА НОЧІВЛЮ
Перед ночівлею підрозділ повинен розвідати місце розташування та в темряві перейти в інше місце, яке не було розвідано. Має зберігатися абсолютна тиша.
Поставте людей в каре з інтервалом в два кроки. Давайте спати кожному четвертому. Це виявилось кращим рішенням.
На відстані 30 метрів попереду з кожного боку розташуйте прослуховування з чотирьох чоловік, двоє повинні весь час не спати.
Встановіть розтяжки з гранат там де це необхідно щоб попередити про наступ противника.
ЗВ’ЯЗОК З АВІАЦІЄЮ
ЗВ’ЯЗОК З АРТИЛЕРІЄЮ
Корегувальник приданий до штабу кожного батальйону
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ
Курс швидкої стрільби та стрільби з стегна, на якому людина дістає зброю та стріляє в цілі, що кидаються, тікають ,погано розрізняються та інші цілі, що швидко з’являються та зникають. Курс має бути пройдений з усією зброєю, яку, ймовірно може мати при собі боєць.
Бойові стрільби де цілі розташовані на деревах, в лисячих норах, за укриттям і завжди добре замасковані. Особи, які надмірно викривають себе вогнем, повинні бути відсіяні.
Бойові завдання підрозділу повинні виконуватися, коли ціль відома, але підрозділ стикається з невідомими труднощами при її виконанні, демонструючи здатність діяти швидко та ефективно.
Проводити бойові злагодження підрозділів чисельністю до роти з акцентом на індивідуальну бойову підготовку.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
