Серед країн які претендують на звання «Морської сили», за останнє десятиріччя найбільших результатів досягла Китайська Народна Республіка. Їх військово-політичне керівництво розуміє необхідність контролю морських територій і для досягнення своїх цілей не обмежується класичними Військово-Морськими Силами.

В 2015 році американський військовий аналітик Ендрю Еріксон  (Andrew Erickson) вивів термін «Little Blue Men» (Маленькі сині чоловічки), аналогічний з відомою назвою російських іррегулярних підрозділів. Так він назвав контрольовані державою риболовні флотилії. Феномен державних риболовних флотилій досі маловідомий та малозрозумілий для західного світу. Навіть попри велику конкуренцію рибного промислу європейських країн, що в окремих випадках закінчувалась силовим протистоянням.

Офіційна назва цих структур – «Морська Міліція Народно-Визвольної Армії Китаю». Вона має довгу історію. Була створена в кінці 50-х років з метою захисту східного узбережжя від потенційної агресії з боку Республіки Китай (Тайвань).

Безпосередньо в бойових діях, Морська Міліція була використана вже в 1974 році, під час битви за Парасельскі острови. Її роль полягала у транспортуванні на острови підрозділів НВАК. Результатом цієї операції була капітуляція Південно-Вєтнамських сил і окупація островів КНР. Це створило прецедент, оскільки використання риболовного флоту у воєнних діях не спровокувало силову відповідь з боку США, попри те що агресія була спрямована проти союзника США. З цього моменту, Пекін став активно використовувати ММ НВАК для досягнення морського панування в регіоні (один з відомих прикладів – інцидент в морі Натуна в січні, 2020).

Традиційно, керівництво КНР використовує ММ НВАК для підтримки стратегічних морських операцій у трьох випадках: 

• Щоб перешкодити свободі операцій опонента, риболовний флот у цьому випадку рухається «роями». (випадок з USS Lassen під час проведення Операції з забезпечення свободи мореплавства біля островів Спратлі у жовтні 2015).
• Для переміщення підрозділів і забезпечення десантних операцій на острови, що являються спірними територіями. (згадувана вище битва за Парасельскі острови).
• Розвідувальна та допоміжна діяльність для ВМФ НВАК: агресивні дії проти риболовних суден інших країн (аж до потоплення таких суден після тарану), блокування діяльності інших країн в районах, на які претендує КНР. ( інцидент з нафтодобуваючою платформою Haiyang Shiyou у 2014 році).

Проблемою для регулярних Військово-Морських флотів під час зіткнення з подібною активністю ММ НВАК є легальність використання сили. Риболовні судна мають яскраво виражений цивільний вигляд і, за міжнародним правом, їх заборонено атакувати під час військових операцій.

В той же час, ці риболовні судна демонструють військову поведінку коли діють в інтересах морської політики КНР, і легко можуть повертатися до своєї мирної діяльності в рамках одного і того ж виходу в море. Така «гібридна» поведінка сильно ускладнює створення правил та інструкцій для командирів ВМС і Берегової охорони.

 В наступних статтях ми розкажемо, про організацію, обладнання і тактику структур ММ НВАК.