Переговори з Іраном не просуваються, незважаючи на посилення тиску на режим

Іран наближається до межі своїх економічних і військових потенціалів, але внутрішні розбіжності та затримки контактів зі США гальмують будь-яке врегулювання, повідомляє Israel Hayom.

Економічна та військова ситуація в Ірані свідчить, що навіть якщо війна закінчиться зараз, режим буде сильно послаблений і перебуватиме на межі краху. Водночас продовження бойових дій, і це може бути причиною продовження ультиматуму президентом Дональдом Трампом, штовхає Іран до межі його економічних і військових потенціалів, що не обов’язково призведе до повалення режиму. Це оцінка високопоставленого ізраїльського політико-безпекового чиновника, який заявив, що нинішня тенденція тривалого виснаження поряд із можливістю дій США та обмеженим іранським вогнем у відповідь, ймовірно, триватиме щонайменше ще тиждень.

За словами посадовця, навіть якщо помірковані елементи в іранському уряді намагаються просувати переговори, розбіжності між сторонами залишаються. Лише якщо режим відчує, що близький до краху, він може погодитися на поступки.

Регіональне дипломатичне джерело додало, що існує значний розрив між повідомленнями про контакти та реальністю на місцях і що багато з цих повідомлень перебільшують позицію Ірану, яка значно відрізняється від його реального стану. За словами джерела, Іран надав часткові, а часом суперечливі відповіді, очевидно, через внутрішні суперечки між політичним ешелоном, президентом Масудом Пезешкіяном і міністром закордонних справ Аббасом Арагчі, а також високопосадовцями Корпусу вартових ісламської революції на чолі з Ахмадом Вахіді, якого наразі вважають найсильнішою людиною в Ірані. Спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф також брав участь у контактах, і затримка офіційної відповіді здебільшого пов’язана з цими розбіжностями.

Серед вимог, висунутих Іраном, були скасування деяких санкцій під час переговорів і часткове відновлення Ормузької протоки в обмін на припинення вогню. Ці вимоги були відхилені, але було схвалено обмежений прохід для нафтових танкерів і вантажних суден, переважно до Індії та Китаю. Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді також досяг домовленості про закупівлю нафти в Ірані з відома та тихої згоди американців. Проте залишається незрозумілим, чому Вашингтон також дозволяє постачання нафти до Китаю, незважаючи на значну військову присутність у регіоні, яка могла б їх зупинити.

Одним із можливих пояснень є бажання впливати на світові ціни на нафту, а також додаткові кроки адміністрації Трампа для збільшення пропозиції, зокрема послаблення обмежень на експорт з росії.

Водночас економіка Ірану продовжує слабшати. Експорт нафти впав із понад 2 мільйонів барелів на день до близько 1,2 мільйона, а доходи відповідно знизилися — із приблизно 3 мільярдів доларів у січні до близько 2 мільярдів доларів під час війни. Це головна економічна артерія країни, і її економіка вже перебувала у глибокій кризі.

За повідомленнями, режим стикається з гострою нестачею коштів. Багато працівників державного сектору не отримали оплату, банківські послуги надаються невчасно, а банкомати спустошені. Інфляція зросла приблизно до 120% на рік, а місцева валюта втратила значну частину своєї вартості. Пезешкіян навіть попереджав, що економіка може обвалитися протягом кількох тижнів.

Ще одним чинником кризи є заморожування іранських активів за кордоном. Велика частина коштів утримується в Китаї, але Іран має труднощі з доступом до них. Активи на десятки мільярдів доларів також утримуються в Об’єднаних Арабських Еміратах і, за повідомленнями, були фактично заморожені після іранських ударів по цивільних та нафтових об’єктах в Еміратах.

Анвар Гаргаш, дипломатичний радник президента ОАЕ, чітко заявив, що будь-яка майбутня угода повинна включати компенсацію з боку Ірану. «Будь-яке політичне рішення повинно передбачати гарантії запобігання атакам у майбутньому і компенсацію за шкоду інфраструктурі та цивільним», — сказав він.

Гаргаш додав, що Іран вводив своїх сусідів в оману перед війною і демонстрував агресію, заплановану заздалегідь, незважаючи на спроби уникнути конфлікту.