Паровозик який зміг або Томас їде на війну

Розпочалося це в 20-х роках коли двоє друзів автогонщиків капітан Гоуї та граф Зборовскі вирішили побудувати власну залізницю.

Вибір зупинили на ширині колії в 15 дюймів або 381 сантиметр. Для порівняння вузькоколійні залізниці зазвичай мають колію шириною 750 мм.

Було замовлено два локомотиви, але перед їх доставкою влітку 1927 року граф загинув під час перегонів. І капітану Гоуї треба було самому давати раду цій ідеї.

Так власне і з’явився Ромні, Гайт і Дімчерч. Спочатку залізниця простягалася на 8 миль від Нью-Ромні до Гайту а через рік дорогу продовжили ще на 6,5 миль. Парк локомотивів розширювався, все йшло добре, але почалася Друга світова війна.

Так як залізниця була офіційна включена в мережу громадського транспорту, а крім того пролягала майже по узбережжю то її використання в військових цілях було питанням часу.

Локомотив та чотири вагони отримали бронювання та озброєння з кулеметів Льюїс та протитанкових рушниць Бойза встановлених з можливістю вести зенітний вогонь. Так з’явився найменший в світі бронепотяг.

До 1944 року узбережжя графства Кент де діяв бронепотяг було “передовою” тож його залучали до патрулювань та ведення зенітного вогню. Є дані про три збитих з бронепотягу літаки – Me Bf 109, Heinkel He 111 та Dornier Do. Також є інша історія про Fw 190 який вирішив атакувати потяг, пілот дезорієнтований струменем пари з пошкодженого котла втратив керування і літак розбився. Втім офіційного підтвердження цієї інформації я не знайшов.

Після висадки в Нормандії потяг охороняв паливний трубопровід PLUTO який протягнули під ла-Маншем.

Залізниця функціонує і зараз, там же можна подивитися на макет того самого локомотива.