Німеччина отримала запит на далекобійні боєприпаси від України

Днями новопризначений міністр оборони України Михайло Федоров провів свої перші переговори з німецьким колегою Борисом Пісторіусом щодо потреб української армії та підтримки з боку Німеччини. Про це повідомило Міністерство оборони України на своєму сайті.

Хоча питання протиповітряної оборони залишається пріоритетним на тлі постійних російських атак на енергетичну інфраструктуру України, а переговори зосереджувалися, зокрема, на розширенні замовлення комплексів IRIS-T і довгострокових поставках ракет для MIM-104 Patriot, у центрі уваги опинилася ще одна важлива тема — артилерія.

Колишній міністр цифрової трансформації, відомий насамперед своїм внеском у розвиток українських дронових технологій та суміжних проєктів, несподівано наголосив на потребі в артилерійських боєприпасах зі збільшеною дальністю та підкреслив критичну важливість їх безперервних поставок.

Зокрема, такі боєприпаси досі майже не надходили в Україну, хоча за умови правильного застосування могли б дати відчутний ефект щонайменше на окремих ділянках фронту.

За словами Федорова, вони мають забезпечити ефективну роботу артилерії в так званій «кілзоні» — ділянках уздовж лінії фронту, де баражувальні боєприпаси становлять серйозну загрозу для військових, техніки й логістики, а удар можна очікувати практично будь-якої миті.

Переваги артилерійських боєприпасів збільшеної дальності

Використання таких снарядів дає низку суттєвих переваг. Сучасні артилерійські системи, зокрема PzH 2000, поставлені Німеччиною, Нідерландами та Італією, могли б бути відсунуті на кілька кілометрів углиб від нинішніх позицій і при цьому уражати ті самі цілі. Це значно підвищило б безпеку як самих установок, так і їхніх екіпажів.

По-перше, артилерійські розрахунки отримували б більше часу для зміни позиції після пострілу. По-друге, зі зростанням дальності різко скоротилася б кількість дронів та інших засобів, які російська сторона могла б використовувати для контрбатарейної боротьби.

Більшість російських FPV-дронів мають максимальну дальність близько 20–25 км. Якщо ж українська PzH 2000 працює з дистанції 40, 50 або навіть 60 км від лінії фронту, такі дрони практично не здатні завдати їй шкоди. Реальну загрозу становили б лише значно менш численні типи безпілотників — зокрема нещодавно з’явилися оптоволоконні дрони з дальністю близько 50 км.

Крім того, застосування снарядів великої дальності дозволяє уражати цілі в тилу противника, які раніше перебували поза досяжністю артилерії та вимагали використання інших засобів, наприклад РСЗВ M142 HIMARS.

Отже, регулярні поставки таких боєприпасів на різні ділянки фронту потенційно розширили б перелік цілей для ураження й посилили тиск на російські війська.

M982 Excalibur чи VULCANO 155?

Постає питання: які саме артилерійські снаряди німецький уряд міг би поставити Україні у відносно великих кількостях і в стислі строки? Насправді вибір обмежений, особливо коли йдеться про боєприпаси зі значно збільшеною дальністю. Україна вже застосовувала великі обсяги M982 Excalibur та невеликі партії VULCANO 155 проти російської армії.

Подальші поставки Excalibur із дальністю до приблизно 50 км (залежно від довжини ствола) видаються малоймовірними. Російські війська змогли суттєво знизити точність цих снарядів — з близько 55% до лише 6% — за допомогою засобів радіоелектронної боротьби. Тому малоймовірно, що німецький уряд захоче інвестувати сотні мільйонів євро у виробництво, скажімо, 5 тисяч таких боєприпасів, знаючи, що на фронті вони будуть малоефективними й що існують кращі альтернативи.

Найімовірнішим вибором у такому разі є VULCANO 155. У період із початку до середини 2023 року Німеччина поставила Україні 255 цих сучасних снарядів у різних модифікаціях.Вони дозволяли ЗСУ уражати цілі на відстані до 70 км з метровою точністю та, завдяки багатофункціональній бойовій частині з малочутливими вибуховими речовинами й готовими вольфрамовими уламками, ефективно знищувати або виводити з ладу російські об’єкти.

Терміни та масштаби постачань

Як швидко перша партія могла б надійти в Україну після розміщення замовлення, залежить від кількох чинників. За словами джерела в галузі, за оптимальних умов перші кількасот снарядів можуть бути доставлені приблизно за три місяці, а далі поставки надходитимуть регулярно. Втім, це можливо лише у разі великого контракту. Чим більший обсяг замовлення та фінансові зобов’язання уряду перед виробником, тим вищі шанси на швидкі й стабільні поставки.

Снаряди VULCANO різних калібрів виготовляються одним виробником на одному підприємстві. За достатньо великого замовлення компанія, ймовірно, змушена буде надати пріоритет саме цим поставкам і в стислі строки скоригувати виробничі плани для інших калібрів, аби швидше забезпечити Україну. Натомість у разі контракту лише на кілька сотень снарядів строки постачання можуть істотно затягнутися.

Під час першої поставки в Україну у 2023 році, наприклад, минуло близько семи місяців від розміщення замовлення в серпні 2022 року до ймовірної доставки перших 255 снарядів у березні 2023-го.

У будь-якому разі можна очікувати, що виробництво, замовлене найближчим часом, дасть результати ще до кінця поточного року, дозволивши українській армії використовувати найсучасніші артилерійські боєприпаси, які за всіма параметрами перевершують російські аналоги.

Альтернативи та експериментальні рішення

Теоретично можна було б також зробити більший акцент на постачанні так званих base bleed-снарядів, які дають артилерії кілька додаткових кілометрів дальності. Після пострілу в донній частині такого снаряда запалюється донний газогенератор: утворені гази зменшують зону розрідженого повітря позаду боєприпасу, що знижує аеродинамічний опір і, як наслідок, збільшує дальність польоту. Однак малоймовірно, що саме ці боєприпаси були головною темою обговорення між Федоровим і Пісторіусом.

Існують також експериментальні рішення та прототипи — зокрема артилерійські снаряди з прямоточним реактивним двигуном (ramjet), які теоретично могли б постачатися Україні. Генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер у середині 2024 року заявляв, що компанія планує поставити Україні прототипи снарядів із дальністю до 100 км. Втім, малоймовірно, що Німеччина перейде до регулярних поставок таких боєприпасів, особливо у великих обсягах.

Тому можна припустити, що у разі задоволення запиту Міністерства оборони України Німеччина постачатиме Україні збільшені обсяги поєднання VULCANO 155 і base bleed-снарядів.

Водночас ця номенклатура, ймовірно, й надалі становитиме лише відносно невелику частку загального обсягу артилерійських боєприпасів, що фінансуються Німеччиною.

Чеська ініціатива з боєприпасів

За даними Міністерства оборони України, Федоров також наголосив Пісторіусу, що для України надзвичайно важливо, аби Німеччина й надалі брала участь у чеській ініціативі з боєприпасів.

Цю ініціативу Чехія запустила на початку 2024 року у відповідь на гострий дефіцит боєприпасів в Україні. Відтоді вона забезпечила постачання близько чотирьох мільйонів одиниць боєприпасів різних типів до кінця 2025 року. У 2024 році уряд Німеччини на чолі з тодішнім канцлером Олафом Шольцом виділив 576 млн євро на фінансування поставок 180 тисяч снарядів калібру 155 мм.

Станом на квітень 2025 року нових зобов’язань на наступний рік не було оголошено, а через змінену комунікаційну стратегію уряду Фрідріха Мерца наразі незрозуміло, чи брало Федеральне міністерство оборони участь у цій ініціативі минулого року.

Втім, тепер очевидно, що Україна розраховує на Німеччину як на одного з ключових донорів цієї ініціативи й надалі — щонайменше у 2026 році.