Мушу зізнатись – давно захоплююсь латиноамериканською авіацією. А одним з найулюбленіших типів літаків, які експлуатувались (і експлуатуються) в цьому регіоні, є легкий штурмовик А-37В “Дрегонфлай”. Цей ветеран війни у В’єтнамі, простий, дешевий і невибагливий, виявився надзвичайно придатним для протипартизанських операцій і боротьби з наркокартелями – основних завдань ВПС більшості країн Латинської Америки за останні десятиліття. Загалом ці літаки служили в дев’яти країнах регіону. Сьогодні розкажу про службу “Дрегонфлаїв” в Колумбії.

Закупівлі

В 1977 р. уряд Колумбії звернувся до США з запитом щодо закупівлі шести літаків А-37В. Оскільки випуск цих машин вже припинився, мова могла йти лише про вживані літаки. Американські власті спочатку погодились продати лише два А-37В в комплекті з чотирма навчальними Т-37В. Колумбійці погодились, і у грудні 1978 р. в країну прибули два “Дрегонфлая”, які отримали номери FAC2151 і 2152. А ось з Т-37В вийшла дурниця – колумбійці вважали, що ці літаки можуть нести озброєння, як і придбані раніше Т-37С. Але Т-37В є чисто навчальним варіантом, без підкрильних пілонів для підвіски озброєння. Тож невдовзі усю четвірку повернули американцям.

В 1980 р. вдалось домовитись про постачання ще десяти А-37В (FAC2153-2162). Вони надійшли упродовж другої половини 1980 і першої – 1981 рр. В грудні 1984 р. надійшла ще дюжина А-37В (FAC2163-2174), списаних зі складу авіації Національної гвардії. Нарешті у 1989 р. Колумбія отримала вісім А-37В (FAC2175-2182).

Перші колумбійські А-37В спочатку базувались в Калі, але на початку 1980-х рр. їх передислокували в Барранкілью і включили до складу щойно сформованої Північної авіаційної групи (Grupo Aereo Norte), пізніше реорганізованої у 3-тє бойове авіаційне командування (САСОМ 3 – Comando Aereo de Combate 3). Літаки звели у 311-ту і 312-ту ескадрильї.

У 2006-2008 рр. 312-ту ескадрилью переозброїли на турбогвинтові штурмовики А-29В “Супер Тукано” (докладніше про них можна прочитати тут). Але повністю списувати “Дрегонфлаї” колумбійці не збирались. Більше того, для компенсації “усушки і утруски” вони купили ще дві партії таких штурмовиків. У 2011 р. шість А-37В вони отримали з Чилі. Чотири з них ввели у стрій (FAC2183-2186), а ще два розканібалили на запчастини. Нарешті, у 2016 р. два “Дрегонфлаї” (FAC2187 і 2188) купили в Домініканської Республіки.

Вважається, що зараз в строю 311-ї ескадрильї лишається сім А-37В: один з американських поставок (FAC2162), чотири колишніх чилійських і два домініканських.

Модернізації

В 1998 р. обладнання кабін колумбійських А-37В було пристосоване для польотів в окулярах нічного бачення. Наступного року почався більш грунтовний апгрейд – штурмовики отримали комплект авіоніки “Гармін” GNS530 та нові радіостанції “Коллінз” RTU-4220.

У 2013 р. А-37В отримали пристрої для відстрілу хибних цілей М130. Але найважливішою мадернізацією стало озброєння літаків керованими авіабомбами – колумбійські “Дрегонфлаї” стали єдиними у світі машинами цього типу, здатними використовувати високоточне озброєння.

КАБ GBU-49 мають комбіновану супутникову (GPS) та інерційну систему наведення. Інтеграція їх в склад озброєння літаків, обладнаних шиною даних MIL-STD-1760/1533, не є особливо складною. Але А-37В такої шини не мають. Для них фірма “Рейтеон” (творець бомб GBU-49) спроектувала спеціальний коплект обладнання EPAK (Enhanced Paveway Avionics Kit). Частина колумбійських А-37В отримали такі комплекти, а частина – бездротові комплекти WiPAK (Wireless Paveway Avionics Kit). Останній взагалі не потребує прокладання кабеля до вузлів підвіски бомб – він складається зі станції в кабіні, антени на фюзеляжі і планшета в пілота. Перше бойове використання КАБ колумбійськими “Дрегонфлаями” відбулось у 2007 р.

Бойове застосування

Першими бойовими завданнями А-37В ВПС Колумбії стали польоти на перехоплення нелегальних літаків над Карибським морем. Двомоторні “Дрегонфлаї” більше годились для польотів над морем, ніж одномоторні винищувачі “Міраж” і “Кфір”. У 1985 р. А-37В збив першого порушника. У наступні два десятиліття такі епізоди траплялись неодноразово, але у 2005 р. були внесені зміни в законодавство Колумбії – від того часу цивільні літаки-порушники збивати не можна було, а лише змушувати їх до посадки.

“Дрегонфлаї” брали участь в кожній великій операції проти партизанів FARC аж до підписання угоди про припинення вогню в 2014 р. Зокрема, в грудні 1990 р. дев’ять А-37В розбомбили штаб-квартиру FARC – “Зелений дім” (Casa Verde). У лютому 2002-го під час операції “Тодо Онор” штурмовки підтримували 20-тисячне угрупування наземних військ, яке опанувало зону, контрольовану партизанами з 1998 р.

У вересні 2007 р., під час операції “Схід Сонця”, А-37В вперше використовували КАБ GBU-49 і завдавали ударів вночі. Наступного місяця вони брали участь в операції “Алькатраз”. 1 березня 2008 р. три А-37В з КАБ і три А-29В з некерованими боєприпасами взяли участь в операції “Фенікс”, в ході якої був знищений командир “Південного блоку” FARC. Він зі своїм штабом перебував на території Еквадору – буквально на відстані кидка каменем від кордону. Штурмовики скинули КАБ, перебуваючи у повітряному просторі Колумбії, але міжнародного скандалу все одно уникнути не вдалось.

В латиноамериканських реаліях угода про припинення вогню зовсім не означає його припинення. Так і в Колумбії – час від часу “Дрегонфлаям” час від часу доводиться застосовувати зброю. Зокрема, в червні 2018 р. пара А-37В вогнем кулеметів і 70-мм НАР завдала удару по загону герильяс в районі Кататумбо, на північному сході Колумбії. Функції передових авіаційних навідників в цій операції виконували літак АС-47Т “Фантазма” і гелікоптер AH-60L. 2 лютого 2019 р. три А-37В, діючи з аеродрому Паланкеро, атакували штаб одного з командирів повстанців. Об’єкт знищили двома бомбами GBU-49.

Кар’єра “Дрегонфлаїв” у ВПС Колумбії триває вже три десятиліття. Ймовірно, А-37В будуть служити в цій країні ще кілька років, бо про якісь плани їх остаточної заміни пок не чути.