Конкуренція БПЛА-розвідників: як український ГОР американську PUMA переміг

Вашій увазі черговий кейс успішного циклу розробки і випробувань нових технологій у 7-му корпусі швидкого реагування ДШВ. Йдеться про крило-розвідник середньої дальності ГОР, який став органічною частиною так звано розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів (РУБАК).

Вересень 2022 року: першу осінь повномасштабної війни 25-та окрема повітряно-десантна бригада (зараз – у складі 7 корпусу ШР ДШВ) зустріла на Харківському напрямку. Після масштабного наступу та звільнення Ізюму бригада отримала завдання: стабілізувати фронт в районі Борової.

Особливість рельєфу: горбиста місцевість, вкрита лісами. Тож ворог міг повною мірою реалізувати перевагу в артилерії: швидко переміщувати артилерійські підрозділи на вогневі позиції, наносити ураження по заданим координатам, а тоді швидко ховатися в «зеленці». 

Стандартний командний ланцюжок займає багато часу:

•  ↓ Виявлення позиції ворожої артилерії 
•  ↓ Дорозвідка спеціальним дроном
•  ↓ Доповідь
•  ↓ Ухвалення рішення
•  ↓ Передача артилерії команди та інформації
•     Розгортання артилерії і вогонь у відповідь.

У бригаді вирішили скоротити процес до трьох етапів:

•  ↓ Виявлення цілі
•  ↓ Висування нашої арти
•     Нанесення ураження.

Фактично, це стало початком «епохи домінування» РУБАК на полі бою. Час від виявлення цілі до її ураження скоротився до лічених хвилин. Бригада отримала перевагу у контрбатарейній боротьбі та у знищенні одиночних важливих цілей: систем ППО, РЕБ, складів БК тощо.

Для цього десантникам був потрібен спеціально “інструмент”, призначений для спостереження та коригування вогню в режимі on-line. Це мало бути БПЛА типу «крило» середнього радіусу дій, практично безшумний, який може довго перебувати у повітрі, з хорошою камерою день/ніч і з гарним каналом зв’язку для передачі інформації.

У цій ніші ЗСУ вже працювали з американським легким розвідником RQ-20 Puma (укр. «Пума») від компанії AeroVironment. Але їх було мало, і вони були дорогі. До того ж розробник був далеко – в США. Побажання артилеристів та розвідників щодо надійнішого зв’язку, роботи в умовах РЕБ та збільшення радіусу дії передати було просто нікому. 

У цей момент (вересень 2022 року) фонд «Повернись живим» запропонував десантникам альтернативу: нову розробку української компанії Airlogix – БПЛА-розвідник «ГОР». Він був на електротязі, а отже – безшумний. Мав три «літачки» на одну наземну станцію і радіус дії, який перевищував показники американця. Вартість – в рази нижча.

Перед застосуванням – двотижневе навчання команди військових пілотів на виробництві та тестування одного борту. Він виявився доволі “сирий”, і у фронтових умовах “полізли” недоліки. Оскільки планер вимагав майже ідеальної посадкової смуги – фюзеляж, крила і висувна головка камери зазнавали постійних пошкоджень. Який був wish-list від 25-ки: катапульта для запуску, міцніший корпус і крила, удосконалення роботи механізму висувної камери, надійніший канал зв’язку.

На доопрацювання у розробників пішло пів року. І ГОР знову з’явився у десантників – на цей раз цілим комплектом у три машини і станції управління. Проте динаміка зміни умов поля бою виявилася швидшою за внесені зміни, і перший досвід застосування виявився не дуже вдалим. Росіяни почали активно застосовувати РЕБ і глушити канали зв’язку. Команда інженерів Airlogix знову взялася “допилювати” виріб.

Після кожного пошкодження та аварії машини доопрацьовувалися, відповідно. Розробники були на постійному зв’язку з пілотами. Процес безперервних змін тривав близько року.

Як робочий інструмент РУБАКу ГОР нарешті масово з’явився у військових частинах на початку 2024 року. Зараз він може перебувати у повітрі 4 години, має дальність польоту – до 240 км. При цьому, зв’язок та управління безпілотником зберігається на відстані 100 км від точки управління чи ретранслятору. Працює на висотах до 3500 метрів.

За свідченнями полонених та з перехоплених каналів радіозв’язку стало відомо, що ворог панічно боявся появи 25-ки на своїй ділянці фронту. Від швидкого, точного, нищівного удару артилерії на глибину до 40 км не було порятунку. Маневр та натиск десанту доповнили РУБАК і започаткували появу першої технодесантної бригади у складі ДШВ.

А що ж американська PUMA? AeroVironment не мала команди розробників в Україні, не працювала з кінцевим «споживачем» на лінії фронту, а тому поступово втратила свої переваги і зараз PUMA, наскільки нам відомо, не використовується у зоні бойових дій.

А ГОР, спільними зусиллями українських розробників та пілотів, став одним із кращих представників розвідників середнього радіусу дій у світі.

Нагадаємо, “Батл-тест від 7 корпусу ДШВ” – спільний інформаційний спецпроєкт 7 корпусу швидкого реагування ДШВ ЗСУ та «Мілітарного». Тут публікуються матеріали про результати тестування сучасної техніки та софту, яке проводять підрозділи корпусу у реальних бойових умовах. Ми надаємо швидкий фідбек про випробування найрізноманітніших інновацій від сенсорів, РЕБ та звʼязку до безпілотників, робототехніки та вибухівки.

Як це працює? Ви надаєте на тестування свій продукт – ми чесно тестуємо ваші «іграшки», надаємо прямі відгуки військових і прозорі висновки, як покращити ваш mil-tech продукт.

Ми відкриті до співпраці з виробниками й стартапами — надсилайте свої пропозиції. Електронна пошта: [email protected]