Коли я побачив перші фото цього творіння сумрачного запорєбрікового гєнія, то першою думкою було – «Це ж було вже!». Дійсно, ось, гляньте: самохідка СУ-2, тобто тридюймовка на шасі трактора «Комунар», 1933 рік.

Фамільну спорідненість видно неозброєним оком! (a propo, історія самого «Комунара» досить цікава – треба буде колись пост про нього зробити).

Отже, що ж зробили росіяни через 90 років після появи СУ-2? Взяли тракторне шасі, і встановили на нього артилерійську частину 122-мм гаубиці Д-30. Щоправда, спорядили машину дистанційним керуванням. Назвали цей виріб МТС-15 «Клевер». Давайте придивимось до нього детальніше.

Шасі МТС-15 («моторизированое транспортное средство», а число «15» – це вантажопідйомність в тоннах) випускає компанія «ДСТ-Урал» з Чєлябінська. Навесні цього року її представники заявили про розробку дистанційно керованого варіанту ПГУ-15 («платформа гусеничная универсальная»). Ймовірно, САУ «Клевер» і стала однією з ітерацій цієї платформи.

Машина обладнана досить потужним дизельним двигуном ЯМЗ-536 потужністю 310 к.с., але динамічні характеристики її суто «тракторні» – максимальна швидкість становить лише 12 км/год.

З запасом ходу ситуація незрозуміла: на шабаші «Армія-2024», де публіці вперше показали «Клевер», на табличці біля самохідки гордо красувалось «120 км». Та за кілька днів табличку замінили, і там вже значилось аж 400 км. Ймовірно, реальним є перший показник, але його визнали надто скромним.

На платформі «Клевера» на простій тумбі встановлена артилерійська частина від Д-30, доповнена простим автоматом заряджання з магазином на чотири(!) постріли. Діапазон кутів вертикального наведення становить від +15 до +57°, горизонтального – по 30° праворуч і ліворуч від поздовжньої осі машини. При цьому приводи наведення – на дистанційно керованій машині! – ручні.

Отже, що вийшло у російських конструкторів? Немаленька неброньована машина, здатна повільно виповзти на позицію, випустити чотири снаряди «десь у той бік» і так само повільно відійти назад. З огляду на малу швидкість для маневру «Клеверу» буде потрібний трейлер. Для наведення гаубиці і збільшення вогневої продуктивності необхідна присутність на позиції кількох осіб обслуги – а це нівелює увесь сенс дистанційно керованої системи. Все це наштовхує на думку, що «Клевер» – це навіть не прототип, а лише демонстратор технології, вихідна точка для подальшого проєктування.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818