Це камуфляж, який за 30 років став легендарним. Хоч він і вважається морально застарілим – багатьом його вигляд гріє душу та пробуджує спогади. Це малюнок який ми бачили всюду – від військових до дідів на риболовлі. Це Дубок. Останній камуфляж, що був розроблений СРСР, який став наймасовішим та найвідомішим українським камо.

Почну ще з часів давнього і нині мертвого совка. Навіть після вторгнення СРСР у Афганістан радянська армія використовувала форму зразка 1969 року, яка була відверто застарілою, не мала нормальної кількості зручних кишень, була вироблена з тканини яка являла собою дещо середнє між канвасом та мішковиною, та у кольорі хакі. Єдине маскувальне що було доступне – це КЗС, що був простою сітчастою накидкою.

Потреба у більш зручній формі спонукала до розвитку, і у 1982-му році з’явилась т.зв “експерименталка”, яка стала відома як “афганка” Але все ще у однотонному вигляді.

А у 1984-му році з’явився головний герой цього треду. Справа в тому, що потреба у камуфляжі для радянських військ з’явилась ще раніше, і камуфляжний малюнок для нової уніформи почали розробляти ще у 70-х роках. Інтернет каже, що програм було декілька – «Левзея», «Озимь» та «Бутан».

Для цього було декілька причин. По перше – радянська уніформа швидко застарівала, навіть на фоні інших країн з радянського табору. А основний ідеологічний суперник – США – за результатами війни у В’єтнамі радикально оновив форму, почавши замінювати форму у кольорі OG-107 на камуфляж ERDL і почавши розбробку комплекту BDU та нових малюнків – M81 Woodland та Six-Color Desert Pattern Совок був вимушений реагувати і на це.

Мало відомо про програму розробки та тестування “Бутану”, бо інформація була засекречена на той час. Та й зараз окрім рідкісних згадок щось знайти важкувато. Відомо що дослідження нових зразків деформуючого забарвлення велись з використанням моделювання та прорахування на ЕОМ (електронно-обчислювальних машинах).

Перші комлекти одягу у малюнку “Бутан” з’явились спочатку у ПДВ та ВПС СРСР у Афганістані. При чому для ПДВ перші зразки почали поставлятись ще в 1983-му році.

Вважається що існувало 2 паттерни Бутану – т.зв “Бутан-А” та “Бутан-Б”. Варіант А з’явився раніше, ніж Б (що логічно) і на виробництві кожен з таких малюнків використовувався для окремого типу уніформи. Наприклад “Бутан-А” був характерний для форми військово-повітряних сил та морської піхоти, а от повітряно-десантні війська з 83 по 91-й рік використовували форму у різних типах паттерну. При чому чим ближче до 1991-го року – тим більша була частка “Бутан-Б”.

Нанесення малюнку на пофарбовану тканину проводилося послідовним накочуванням одним барабаном спочатку однієї текстури, потім іншим барабаном іншої. Внаслідок можливих зрушень барабанів могли виходити деякі невеликі зміщення одного кольору щодо іншого. Загалом загальний характер малюнка камуфляжу залишався незмінним.

Також вважається що комплекти камуфльованої форми, що були вироблені до першої половини 1980-х були значно стійкішими до вигоряння та втрати кольору під час прання, через використання, можливо, барвників закуплених у країна РЕВ (Рада Економічної Взаємодопомоги) та імпортної тканини. А ще тому що багато форми відшвалось у Польші, НДР та Чехословакії. Саме тому камуфльовану форму нарівні з «варшавкою» (ця назва пішла з ГРВН – групи радянських військ у Німеччині) назвали ще й «чешкою».

На фото ничже “Бутан-А” та “Бутан-Б” 1988р та “Бутан-Б” 1991 р.

А от у другій половині 80-х виробництво комплектів “Бутану” набуло більшої масовості і у виробництві почали використовуватись вже барвники радянського виробництва, що позначилось на якості форми. По-перше саме фарбування почало сильніше зношуватись, особливо після прання. А також через недбалість на виробництві і вищезгадані барвники з’явилось декілька кольорових варіацій.

У 1990 році до ряду до основного забарвлення вводиться ще кілька додаткових забарвлень. Допуски виробництва, зумовлені технічними можливостями виробника, а також помітне послаблення контролю виробництва, порівняно з 80-ми роками, призводить до появи ще й додаткових відтінків. Існує думка, що у зв’язку з появою тенденцій у політиці СРСР пов’язаних з вибором напряму на закінчення Холодної війни, а відтак і зміну основного ТВД з європейського на можливі локальні конфлікти було вирішено змінити колірну гаму камуфляжу.

Офіційно додаткове забарвлення було одне, – степового відтінку (КМ-П). Але виробники на фоні послаблення контролю почали виробляти форму з дуже сильною відмінністю по забарвленню.
Часто бувало що штани та кітель хоч і були частиною одного комплекту, але капітально розрізнялись за кольором. Що характерно вестерни-колекціонери через це вважають що “Бутан” мав декілька варіацій для різних умов, не враховуючи радянську “культуру виробництва”, обізвавши все це незрозуміло звідки взятою аббревіатурою “ТЦКО” – що значить “трехцветная камуфлированая одежда”.

У 1991-му СРСР розвалився, залишивши “Бутан” у спадок всім державам, що вивільнились з його складу.

Майже всюди Бутан був дуже швидко замінений на інші камуфляжні малюнки. Т.зв РФ вже у 1993-му році замінила “Бутан” на ВСР-93 “Барвиха” також відомий ак “вертикалка”. Хоча “Бутан” там досить масово використовувася аж до 1998-го року.

Інші країни теж з часом почали замінювати Бутан на камуфляжні малюнки своєї розробки або вже існуючі нові паттерни. Хтось, як Литва, ще в 90-х, а хтось, як Узбекістан та Естонія, використовували “Бутан”, але зі зміненими кольорами аж до середини 2000-х років.

В нас теж вирішили не відмовлятись від використання Бутану, і до приблизно до середини 90-х років вже Збройні Сили України викоростовували форму з малюнком типу “Бутан-А”, але більш зеленого відтінку. Назвемо його умовно “Бутан-У”.

Хоча у 1993-му році тоді ще прем’єр-міністр України, Леонід Данилович Кучма обіцяв, що ЗСУ отримає форму нового зразка, Бутан-У вироблявся та використовувався, доку у 1997-му році не з’явилось те, до чого можна застосувати відомий мем. – досконалість, легенда, ідеал, кращого не існує. Його величність – Дубок.

Порівняно з бутаном паттерн було несуттєво змінено. Справа в тому, що можливо в нас і продовжували б використовувати і виробляти оригінальний “Бутан”, але з непідтверджених чуток – оригінальні трафарети малюнку з рапортом 42см були втрачені на українських виробництвах, тому довелось їх переробляти наново, що і призвело до зміни малюнку. Правда це чи ні – достеменно не відомо.

Також змінились колори камуфляжу – коричневий та зелений стали значно темнішими.

Аж до 2014-го року Дубок залишався основним камуфляжем для ЗСУ, в якому вироблялась не тільки форма а й спорядження.

Доречі, хоча вважається що крій форми було змінено – все це залежило від виробника і року виробництва, тому деяка форма шилась за радянськими лекалами, якась за зміненими, а якась за новими. Також старі комплекти у Бутані теж носились за наявності.

Також з 2003-го по 2008-й рік Україна мала миротворчий контингент у Іраку та Кувейті. І там бійці використовували окрему двокольорову варіацію на тему “Дубка”, адаптовану по кольоровій гамі до пустельних умов.

Ніде в інтернеті мені не вдалось знайти інформації про його офіційне найменування, а інтернет знає його під назвами “Дубок-П”, “пустельний Дубок” або “Desert UA”.

Вестерни все ще називають це як TTsKO Desert, вважаючи це пустельною варіацією “Бутану”. Але відомо що це саме українська розробка. Можливо за основу для розробки цього камуфляжу за основу були взяті кольори британського DDPM, але це не підтверджена інформація.

Також з часом комплекти одягу у “дубку” стали популярними серед охоронців, мисливців, рибалок через невелику вартість та високу доступність.

Також варіації дубка у синіх тонах використовував сумнозвісний Беркут. Такі комплекти одягу можна було часто побачити на охоронцях, ВОХР та бійцях спецпідрозділів ще тоді міліції. Деколи і зараз.

У 2010-х поступово Дубок все ж почали намагатись замінювати. Спочатку ДПСУ замінили Дубок на новий цифровий камуфляж, хоча й дуже близький за кольоровою гамою. Та й ЗСУ намагались ще у 2012-му році замінити Дубок на безіменний цифровий камуфляж, але далі тестувань нічого не пішло.

Докорінно все змінило захоплення Криму РФ та гібридне вторгнення у Донецьку та Луганську області. Стало зрозуміло що як форма так і сам камуфляж є морально застарілими, і у рамках речової реформи “Дубок” було замінено на всім добре знайомий ММ-14. Але це вже зовсім інша історія.