Отже, вчорашні заворушення на окупованих Туреччиною територіях у Сирії почалися як відповідь на виступи турецьких націоналістів у Кайсері (Туреччина), під час яких вони жорстоко нападали на сирійських біженців та їхнє майно. Сьогоднішня ніч не принесла спокою, натомість взаємні погроми що в Туреччині, що в Сирії набрали обертів і до турецьких міст де атакували сирійців додалися Стамбул, Гізантеп, Антеп, Хатаї та Адана.

В цей час у звільнених районах півночі Сирії, які перебувають під контролем турецької армії і протурецької місцевої адміністрації і збройних формувань (СНА) відбувалися схожі, але більше за драматизмом події і провокації, які вже призвели до кількох смертей у збройних сутичках з турецькими військовими. Нападники також атакували автомобілі та вантажівки з турецькими номерами та людей які намагалися покинути Сирію.

І поки події в регіоні верують та залишаються активними, на перший план виходить питання, чому весь цей процес відбувся і що саме сталося. Відповідь на це питання намагався сформулювати відомий турецький журналіст Омер Озкізілджик (Ömer Özkizilcik), який очолює Центр стратегічних досліджень Омран (Omran Center for Strategic Studies), що опікуйтеся Сирією та проводить систематичні, організовані дослідження в Сирії в політичній, економічній та соціальній сферах.

«Спочатку розглянемо, чим це не є», – пише пан Омран. Сирійська національна армія, або раніше відома як Вільна сирійська армія, не займала позиції проти Туреччини. Вона не виступала проти Туреччини, і опубліковані від імені СНА заяви в який зазначалося право людей на демонстрації, з вказанням, що дії, які є вандалізмом, є неприпустимими. Насправді і Тимчасовий уряд Сирії, і Сирійська національна армія у своїх заявах описали події як «розбрат між двома братськими народами».

На вулиці вийшли невідомі угруповання, організовані через групи Telegram. Аккаунти, які залучають людей на «гала-концерт» із груп Telegram «Заберемо Туреччину звідси». Вони закликали людей вийти на вулиці о 15.30, кажучи «турки нас продали», «Туреччина нас зрадила». Деякі люди, які керували цими організованими групами, атакували турецькі прапори та турецькі транспортні засоби.

Після цих сцен, що нагадували спробу самосуду, люди в масках вийшли на вулиці та відкрили вогонь по турецькій бронетехніці. Серед понад двох мільйонів людей, які проживають у звільнених районах, вплив провокаторів та агентів впливу серед людей, які виходять на вулиці та проводять ці заходи, надзвичайно великий. Хоча багато розумних сирійців намагалися запобігти подіям, їм це не вдалося.

Тож чому ці події, власне, не вперше? Дуже подібні події відбулися в серпні 2022 року. Мевлют Чавушоглу, тодішній міністр закордонних справ, сказав пресі: «На зустрічі неприєднання (25 вересня) я спілкувався з іншими міністрами в Белграді. І я також коротко поспілкувався з міністром закордонних справ Сирії. На полях тієї зустрічі, перед обідом… Зрештою, я сказав те, що казав там раніше. Єдиний вихід для Сирії – політичне примирення». Тоді після цієї заяви в Сирії палили турецькі прапори.

Подібно до тих днів, у минулу п’ятницю Реджеп Таїп Ердоган заявив, що «сирійський народ – це спільнота, де ми живемо разом як братські народи, і ми підтримували наші відносини з Сирією з дуже, дуже давніх часів в минулому. Як ви знаєте, у нас були зустрічі з паном асадом, у тому числі родинні». Далі Ердоган, продовжив, що «абсолютно неможливо сказати, що це не станеться завтра, це повториться», маючи на увазі гіпотетичну «родинну» зустріч з асадом. Ця заява також призвела до нового етапу спалення турецьких прапорів в Сирії.

Така позиція є занадто обурливою для сирійців, які пережили вбивства, катування, переселення з боку режиму асада і примирення з ним вони вважають неприпустимим. Але це не єдина причина подій, зазначає Омер Озкізілджик.

Дуже важливі та серйозні адміністративні проблеми, які виникли у звільнених районах, створених на півночі Сирії, викликали серйозний гнів серед населення регіону. Сирійці, які проживають у регіоні, вважають, що Туреччина контролює адміністрацію та заважає Тимчасовому уряду Сирії стати ефективною адміністративною структурою. Вони вважають Туреччину відповідальною за весь негатив і проблеми в регіоні,

Оскільки в їхніх очах Туреччина має єдине слово в регіоні, на додаток до цих двох причин, коли напередодні відбулися націоналістичні напади на сирійців у Кайсері, деякі сирійці в безпечній зоні стали сприйнятливими до закликів провокаторів.

Насправді більшість агентів впливу та провокаторів, які працюють проти Туреччини в регіоні, працюють на терористичні організації, такі як режим асада, PПK/YPG або ІДІЛ. З одного боку, ці агенти стоять поряд, щоб провокувати демонстрації та протиставити сирійський народ Туреччині. З іншого боку, більшість тих, хто розпалює націоналізм проти сирійців у Туреччині, є агентами та п’ятою колоною інших акторів, особливо режиму асада.

Мета цих агентів і діяльності п’ятої колони, яка провокує обидві сторони і намагається налаштувати обидві сторони одна проти одної, дуже зрозуміла. Якщо відносини між турками та сирійцями погіршаться, а створена на полі єдність буде зруйнована, поле для них буде відкрито.

Якщо Туреччина втратить свій союз із своїми сирійськими проксі, з якими вона роками воювала проти PПK/YPG і режиму асада, то вони вживуть спільних дій, щоб взяти ці регіони під контроль. За такого сценарію Туреччина буде змушена вийти з Сирії, залишився мрію про зону безпеки на своїх сирійських кордонах недосяжною. Це так само призведе до нової хвилі переселення тих сирійців, які будуть тікати від режиму асада. Мова йде про щонайменше три мільйони сирійців які вимушено іммігрують до Туреччини.

Наприкінці своїх роздумів Омер Озкізілджик пропонує Туреччині переглянути свої спроби нормалізувати відносини з режимом асада. У підсумку він поклав відповідальність за те, що зараз відбувається на ворогів Туреччини, які використовують помилки в управлінні звільненими землями Сирії та міграційній політиці самої Туреччини.