1926-1930 – Авіазавод ім.Совнаркома УРСР

17 вересня 1926 Рішенням правління товариства «Укрповітряшлях» на базі авіаремонтних майстерень створюється авіаційний завод. Першим директором та головним конструктором авіазаводу призначений Костянтин Олексійович Калінін.

12 травня 1927 виготовлений первісток Харківського авіаційного заводу – літак К-2.

З жовтня 1927 починається серійний випуск першого радянського санітарного літака К-3.

Незабаром на заводі запускається в серію літак К-4 в пасажирському та санітарному варіантах. У 1928 р. К-4 отримав медаль на Берлінській міжнародній авіаційній виставці.

З 1929 р. починається серійне виробництво літака К-5, який був основним пасажирським літаком цивільної авіації СРСР 30-их років. Всього заводом було випущено 256 цих машин.

У 1929 р. ОКБ К. А. Калініна випустило спеціалізований поштовий літак К-6. Надалі ця машина з успіхом використовувалася для доставки з Москви до Харкова матриць газети “Правда”.

1930-1941 – Державний авіазавод № 135

У 1933 р. завод створює найбільший літак того часу – “літаюче крило” К-7. Літак був розрахований на перевезення 128 пасажирів, а також міг використовуватися у військових цілях, як важкий бомбардувальник.

Багатоцільовий К-9 з двигуном 60 к.с. побудували в листопаді 1930 р. Його називали “Облвиконкомівським”. Призначення цієї машини – підтримувати зв’язок з окремими районами області. К-9 мав цікаву особливість: крило і опіріння складалися протягом 2-3 хвилин і машина вміщалася у будь-якому гаражі.

У 1931 р. був побудований літак К-10. Він вперше для Калініна був виконаний за схемою вільнонесучого низькоплана і також мав крило, що складалося на стоянці. К-10 призначався для навчально-спортивних цілей і довгий час використовувався в Харківському аероклубі.

Проект інженера Харківського авіазаводу А. М. Граціанского був визнаний одним з кращих в конкурсі на проект начальних літаків, оголошений Центральною Радою Тсоавіахіму. Побудований в 1931 р. в короткий термін колективом ентузіастів, літак “Омега” в подальшому був переданий в Полтавську школу Тсоавіахіму для підготовки льотчиків.

Парітель «Колібрі» планерного гуртка харківського авіазаводу на Всесоюзних змаганнях у Коктебелі, 1930 р.

Планер «Безлонжеронка ХАІ» конструкції С. І. Кузьміна був побудований на заводі в 1933 р.

У 1932 р. на Харківському авіаційному заводі отримав путівку в небо перший в Європі швидкісний пасажирський літак з шасі, що прибиралося ХАІ-1, створений під керівництвом конструктора Йосипа Григоровича Німана.

З 1936 р. Харківський авіаційний завод приступив до випуску швидкісного розвідника Р-10 (ХАІ-5) конструкції ОКБ І. Г. Немана. Всього було побудовано 358 літаків.

З 1934 по 1937 р. заводом будувалися літаки І-Z (50 шт) та ІП-1 (90 шт) Дмитра Павловича Григоровича.

У 1940 р. на заводські випробування був представлений дослідний зразок висотного винищувача Су-1 конструкції Павла Йосиповича Сухого, призначеного Головним конструктором Харківського авіазаводу.

У 1940 р. у виробництво був запущений ближній бомбардувальник Су-2. Випуск цього літака тривав і після евакуації заводу в східні райони країни. Всього завод випустив 785 таких бомбардувальників всіх модифікацій.

1943-1947 – п/с № 135.

Після визволення Харкова в 1943 р. та повернення заводу, було налагоджене збирання літаків Як-7 та Як-9 з розсипу омського і новосибірського заводів. У 1944 р. завод випускав Як-9Б (99 шт), крила до Як-3 і запчастини до Як-1.

Також на заводі ремонтувалися Як-1, Як-3, Як-7, Як-9, Ла-5, Ла-7, Іл-2 і По-2.

Тільки після 1943 р. Завод передав фронту більше 1500 бойових літаків.

Після закінчення війни завод почав освоєння легких пасажирських літаків Як-8 ОКБ Олександра Сергійовича Яковлева. Втім вони так і не пішли в серію.

Перша післявоєнна серійна продукція заводу – навчально-тренувальні літаки Як-18. З 1947 по 1949 рік було побудовано 407 літаків.

1948-1967 – п/с № 231.

На початку 50-х років завод переходить до випуску реактивної техніки.

З 1950 по 1954 рік серійно вироблялися навчально-тренувальні винищувачі МіГ-15 ОКБ Артема Анастасовича Мікояна. Кількість випущених літаків – 511.

У листопаді 1955 із заводського аеродрому піднявся в небо перший в СРСР реактивний пасажирський літак Ту-104 конструкції ОКБ Андрія Миколайовича Туполєва. Всього завод побудував 43 літака Ту-104.

У 1960 р. на заводі почали будівництво реактивного пасажирського літака Ту-124 (випущено 165 шт), а в 1965 р. – Основного ближньомагістрального літака «Аерофлоту» Ту-134 (побудовано 852 літака усіх модифікацій).

1967-1974 – Харківський авіаційний завод ім. Ленінського комсомолу (ХАЗ)

У 1979 р. Харківський авіазавод приступає до випуску безпілотних розвідників Ту-141, а в 1982 – крилатих ракет Х-55, створених в ОКБ А. С. Селезньова, які стали основним озброєнням стратегічних бомбардувальників Ту-160.

З 1982 р. підприємство співпрацює з АНТК ім. О. К. Антонова з випуску літаків Ан-72, Ан-74 і їх модифікацій. У 1985 р. розпочато серійне виробництво багатоцільових літаків Ан-72, а в 1989-м – Ан-74.

1974-1993 – Харківське авіаційне виробниче об’єднання (ХАВО)

З 1993 р. – Харківське Державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП).

Нині на заводі випускаються та обслуговуються різні модифікації Ан-74 та Ан-140.

Адреса: м. Харків, 61023 , ул. Сумська, 134