Росіяни почали ховати самохідну артилерію у закриті окопи

Внаслідок масового застосування дронів російські артилеристи самохідних установок почали застосовувати заглиблені у землю стаціонарні вогневі позиції.

Кадри бойової роботи із таких фортифікаційних побудов оприлюднили російські пропагандисти.

Через активність розвідувальних безпілотників, що діють у взаємодії із далекобійними засобами ураження, пересування російських бойових машин у світлу пору доби вже давно були зведені до мінімуму, а вогонь ведеться неперіодично із замаскованих позицій.

Проте все більш масове застосування ударних дронів на напрямках, схоже, призвело до нового витку із використанням добре захищених закритих окопів, які повністю ховають бойову машину від зовнішнього впливу.

На відео російських пропагандистів можна побачити, що обслуга самохідної гармати «Гиацинт-С» використовує глибокий окоп, що повністю закритий зверху дерев’янними колодами та додатково замаскований. Для нетривалого вогню у них зроблено амбразуру, яка закривається одразу по завершенню стрільби.

Артилерійські підрозділи окупантів і раніше використовували захищені вогневі позиції для артилерії, проте донедавна вони були здебільшого наземними та оточувались лише антидроновими сітками.

Заглиблення під землю та ускладнення конструкцій може бути спричинене нарощенням кількості дронів або ж появою зразків із потужнішими бойовими частинами. Також це може пояснюватись уповільненням динаміки на лінії бойового зіткнення.

До подібних рішень ще на початку минулого року прийшли і українські артилеристи, розбудувавши вздовж лінії фронту закриті окопи для сховку бойових машин між швидкими виїздами на вогневу позицію.

В квітні «Мілітарний» писав про звіт російських військових щодо виявлення української САУ AS-90 та  її нібито ураження за допомогою ударного дрона «Ланцет». В дійсності ж тоді захисна сітка та дерев’янні перекриття врятували установку.

З обох сторін можна відмітити вже усталену тенденцію до нівелювання переваги самохідних артилерійських систем у мобільності через ризики виявлення та ураження баражуючими боєприпасами.

Натомість, саме в ході російсько-української війни причіпна артилерія зазнала ренесансу, виявивши неспівставну живучість, простоту та гнучкість використання.

Детальніше про переосмислення підходів до використання артилерії у сучасній війні читайте у статті «Причіпна артилерія: чому війна в Україні показала її друге життя».