Американська DARPA інвестує у дослідний проєкт з переробки металобрухту у сировину для 3D-друку, що буде придатна для виробництва зброї та боєприпасів.
Про це повідомляє видання 3Dnatives.
Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів на початку червня надало грант Вустерському політехнічному інституту у розмірі 6,3 мільйона доларів на розробку системи перетворення металобрухту у матеріал, придатний для 3D-друку.
Мета проекту під назвою «З брухту у ракету» полягає в тому, щоб зробити можливим виробництво критично важливих компонентів будь-де, навіть у середовищах з обмеженими ресурсами, таких як зона бойових дій.
Одним із ключових напрямків проєкту стане використання технології «машинного навчання» для аналізу «брухту» з невідомим хімічним складом та прогнозування фізичних характеристик його майбутнього сплаву. Це дозволить спростити виробництво складних деталей з необхідними якостями довговічності або міцності.
Розроблена аспірантом інституту нейромережа також дозволить передбачити поведінку металів під час плавлення та змішування. Це вкрай важливо для металевого друку, який потребує використання контрольованої сировини та повторюваності процесів.
Команда інституту також співпрацюватиме з кількома субпідрядниками: каліфорнійська компанія Nightshade Corporation допоможе з перетворенням металобрухту у порошок, а Citrine Informatics зосередиться на розвитку технології «машинного навчання».
Перевіркою правильності концепції стане виготовлення за цією технологією ракети-зонда на прикладі якої буде оцінена структурна міцність надрукованих металевих конструкцій. Очікується, що проєкт буде завершено у листопаді 2027 року.
Заявлені перспективи технології виходять далеко за межі простого друку металевих запчастин, оскільки пряма переробка зламаних елементів у нові може забезпечити автономний ремонт в умовах відсутньої або обмеженої логістики — на кораблях під час дальніх походів та підводних човнах.
Тим часом технології 3D-друку дедалі активніше проникають у військову сферу. Два роки тому Boeing вперше надрукувала працюючий авіаційний агрегат — вузол несучого гвинта гелікоптера Apache.
Виготовлення вузла тяги головного ротора зайняло 9 годин: 45 хвилин, щоб нанести алюміній серії 6000, і вісім годин, щоб надрукувати.
Тим часом Babcock минулого року почала постачання британській армії запасних частин, виготовлених на 3D-принтері. Перша партія надрукованих деталей була призначена для ремонту причіпних гаубиць L118 та танків Challenger 2.
Новітня технологія випробовується українськими військовими. Основу виробничих потужностей складають промислові принтери, передані США та іншими країнами-партнерами. А такі компанії як Babcock розробляють для Сил оборони цифрові креслення та файли автоматизованого проєктування, які можна буде використовувати для друку необхідних деталей.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин