Великий дрон-камікадзе Baykar K2 розробили у Туреччині

Турецька компанія Baykar представила свій найсучасніший на сьогодні баражуючий боєприпас K2.

За максимальної злітної маси близько 800 кілограмів K2 належить до важкого класу баражуючих боєприпасів, повідомили в компанії Baykar.

Безпілотник-камікадзе K2 — це важкий ударний дрон з елементами штучного інтелекту, здатний долати понад 2 000 кілометрів, нести бойову частину масою 200 кілограмів і діяти автономно у координованих групах — так званих «роях» — навіть без використання GPS.

Значна дальність польоту та понад 13 годин автономної роботи свідчать про те, що система призначена не для ближніх бойових зіткнень на лінії фронту, а для глибоких ударів по стратегічній інфраструктурі та особливо важливих об’єктах у глибокому тилу противника.

Для порівняння, іранський Shahed-136 — дрон, який суттєво вплинув на уявлення про дешеві масові ударні безпілотники в сучасній війні — має масу близько 200 кілограмів і несе бойову частину приблизно 30–50 кілограмів.

У соцмережі Юсуф Акбаба оприлюднив фотографію дрона К2 з виставки SAHA2026. На ній біля дрона поклали два боєприпаси AZAK E5.

На цьому тлі K2 значно розширює концепцію ударних БПЛА: його бойове навантаження приблизно в чотири рази більше, а дальність польоту майже вдвічі вища.

Крім того, безпілотник розрахований на використання з коротких або непідготовлених злітних смуг, що дозволяє запускати його з передових баз або тимчасових експедиційних аеродромів.

K2 вирізняється серед простіших баражуючих боєприпасів завдяки системі штучного інтелекту.

Під час перших льотних випробувань у навчально-випробувальному центрі Keşan Flight Training and Test Center в турецькій провінції Едірне п’ять безпілотників K2 діяли автономно, виконуючи політ у строю.

За даними Baykar, апарати використовували бортові датчики та фірмове програмне забезпечення для визначення позиції інших учасників «рою» та підтримання строю без будь-якого зовнішнього керування.

Безпілотник оснащений системою візуального розпізнавання цілей і автоматичного захоплення, що дає змогу точно уражати об’єкти як за заздалегідь заданими координатами, так і за даними, отриманими в режимі реального часу.

Однією з ключових особливостей K2 є здатність навігації без сигналів GNSS (глобальних навігаційних супутникових систем). Це особливо важливо в умовах сучасної радіоелектронної боротьби, де часто застосовується глушіння або підміна супутникових сигналів.

Безпілотник визначає своє місцезнаходження, аналізуючи зображення місцевості за допомогою стабілізованої камери EO/IR (електрооптичної та інфрачервоної), а також додаткової оптичної системи з нічним баченням.

Для передавання команд і даних на великі відстані використовуються як канали прямої радіовидимості, так і супутниковий зв’язок, що дозволяє працювати поза межами візуального контакту.