Український супутник виявився найвитривалішим з 32 конкурентів

Український супутник PolyITAN-1 розроблений у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» виявився найвитривалішим з 32 конкурентів.

Про це у повідомила пресслужба навчального закладу.

Наносупутник формату кубсат (CubeSat) PolyITAN-1, уже 7 років працює орбіті Землі, а запущені разом з ним космічні апарати інших установ вже вийшли з ладу.

Всі 33 супутників з 17 країн світу запустили 19 червня 2014 в 19:11:11, вивела їх на орбіту ракета-носій «Дніпро».

Завданням PolyITAN-1 було випробовувати життєдіяльність супутника й усіх підсистем в умовах космосу, перевіряти їх взаємодію між собою та здатність.

Створила супутник група молодих науковців та інженерів теплоенергетичного і радіотехнічного факультетів, факультету електроніки, а також Інституту телекомунікаційних систем НТУУ «КПІ» під керівництвом кандидата технічних наук Бориса Рассамакіна.

Запуск здійснено у рамках міжнародної співпраці КПІ з університетами інших країн: після презентації інженерної моделі наносупутника в Інституті імені Калмана (Бельгія) київських політехніків було запрошено до участі в Міжнародному проекті QB50.

Довідка з Вікіпедії:

Супутник створено у форматі CubeSat з використанням процесора Cortex-M3, STM32F105. Вага супутника — близько 1 кг, розміри 10х10х10 сантиметрів. Активна розробка космічного апарату розпочалася у 2009 році.

Конструкція забезпечує механічне з’єднання бортової апаратури та усіх елементів супутника в єдине ціле, монтаж кабельної мережі, зачековки, їх фіксацію на момент транспортування, виведення на орбіту та приведення в робочий стан на орбіті. Конструкція наносупутника складається з ферми, приладових панелей, сонячних панелей, елементів кріплення до адаптера ракетоносія, елементів кріплення та монтажу.

Ферма являє собою єдину зварену конструкцію з габаритами 116х116х110 мм і складається з основної плити, верхнього обрамлення, а також силових поперечних елементів. Основна плита зроблена у вигляді квадратної фрезерованої плити розміром 140х140х6 мм. Для забезпечення необхідного теплового режиму та радіаційного захисту апаратури, розміщеної всередині корпусу, до відкритих сторін ферми кріпляться п’ять сонячних батарей.

У конструкціях сонячних батарей застосовувалися кремнієві фотоперетворювачі з ККД 17,2-17,5%. Ці панелі виготовлені в НТУУ «КПІ». Сотопанельний каркас являє собою тришарову панель з полегшеним алюмінієвим стільниковим наповнювачем, двома вуглепластиковими обшивками та наклеєною діелектричною поліімідною плівкою (ППМ).