Україна ввела санкції проти громадян та компаній Ірану, які залучені до ОПК Росії

15 березня 2026 року Україна ввела санкції проти компаній та громадян Ірану, які залучені до оборонно-промислового комплексу Росії.

В коментарі Мілітарному Уповноважений Президента з санкційної політики Владислав Власюк розказав, що це перші цілеспрямовані санкції такого типу, які стосуються осіб, пов’язаних із підтримкою російського оборонно-промислового комплексу.

Загалом під українськими санкціями вже перебувають 384 громадяни Ірану. Значна частина з них була внесена в межах останніх санкційних пакетів, а також пакета “Синхронізація. Іран”, який передбачав узгодження українських санкцій із санкційним режимом ЄС.

До цього пакета, зокрема, увійшли:

• компанії іранського ВПК, включно з виробниками безпілотників і ракет;
• Військово-морські сили Корпусу вартових ісламської революції;
• Правоохоронні сили Ісламської Республіки Іран та пов’язані з ними особи.

Більшість іранських підприємств, які з’являються в цих ланцюгах співпраці, пов’язані з іранською програмою досліджень у сфері ядерної зброї, включно з розробкою боєголовок для балістичних ракет дальністю понад 3000 км.

“Фактично йдеться про поступове розширення санкцій на всю інфраструктуру, яка забезпечує військову співпрацю Ірану з Росією”, – розказав Владислав Власюк.

Як вказує Уповноважений Президента з санкційної політики, із 2023 року в межах програми ядерних досліджень Ірану проводяться вибухові випробування на колишніх об’єктах Amad Plan – ключового елементу попередньої іранської ядерної програми. Це свідчить про подальше нарощування потенціалу Ірану для створення ядерної зброї та додає новий рівень загроз до вже наявної військово-технологічної співпраці.

Санкції у відношені російських підприємств

Україна ввела санкції проти 48-ми підприємств другого та третього рівнів кооперації, які забезпечують російський ОПК матеріалами та вузлами для збирання ракет, таких як «Калибр», «Искандер» та інші. Великий обсяг серед підприємств зі створення спецхімії, ракетного палива та захисних матеріалів.

Серед них підприємства «ГалоПолимер», «Химпром» та «Каустик» виготовляють різноманітну хімічну продукцію для оборонно-промислового комплексу від сировини до різноманітних компонентів. Наприклад підприємсва «Уралкриомаш» та «Криогенмаш» відповідальні за системи заправки та кріогенне обладнання, що важливе для транспортування, зберігання ракетного палива.  Також під санкції потрапили підприємства «ВНИИР-Прогресс», «ВНИИР», «АБС ЗЕИМ Автоматизация». Вони спеціалізуються на автоматизації та електротехніці, що є критичним для військово-морського флоту.

«Із 48 підприємств щонайменше 30 включені до санкційних списків партнерів України. Йдеться насамперед про ключові юрисдикції санкційної коаліції – США, Велику Британію, ЄС та Канаду.

Частина компаній також перебуває під санкціями інших держав і міжнародних структур, зокрема Японії, Австралії, Швейцарії, Ізраїлю, Туреччини, Катару, а окремі іранські структури – навіть під обмеженнями Ради Безпеки ООН», – розказав Уповноважений Президента з санкційної політики Владислав Власюк.

Більшість із підприємств працювали в системі російського військово-промислового комплексу ще до 2022 року. Повномасштабне вторгнення лише зробило цю співпрацю більш інтенсивною та помітною.