Україна почала постачати військовим вітчизняні радари для перехоплення БпЛА

Україна запустила виробництво власних тактичних радіолокаційних станцій для виявлення БпЛА, що використовуються підрозділами дронів-перехоплювачів.

Про це в інтерв’ю «Оборонці» розповів Тарас Тимочко, консультант фонду «Повернись живим».

Літо 2024 року стало відправною точкою, коли українські військові почали активно боротись з російськими розвідувальними дронами, які є ключовим елементом у роботі російської артилерії, ракетних підрозділів та авіації.

Головним засобом знищення ворожих безпілотників стали дрони, проте за лаштунками десятків та сотень оприлюднених відео залишався інший ключовий елемент — західні тактичні радари, які забезпечили виявлення цілей та наведення перехоплювачів на них. Компактні розміри пристроїв дозволили працювати операторам поряд з передовою там, де класичні великі РЛС одразу потрапляли під удар.

З нарощенням зенітних підрозділів БпЛА постачання іноземних радарів перестало втамовувати попит, тому необхідна альтернатива знайшлась в одного з українських оборонних підприємств.

«Противник активно полює за нашими радіолокаційними станціями. Іноді йому це вдається, а іноді ні, бо ми вже почали цьому протидіяти. Але зараз проблем із наявністю цих РЛС немає», — розповідає консультант «Повернись живим».

Втім, Тарас Тимочко зазначає, що серед українських військових є дуже великий запит на українські радіолокаційні станції:

«Військові дуже хвалять. Черга на отримання моделі з одного вітчизняного заводу вже становить 13 місяців. Ще пів року тому черга становила 6 місяців. Тобто нашому виробнику не вистачає масштабування. Запити зростають, а спроможність виробництва за ним не встигає», — каже він.

За його словами, українські та іноземні тактичні радари мають певні відмінності. Поширені у війську зразки західного виробництва мають більший радіус роботи та можуть виявляти об’єкти на відстані більше десяти кілометрів.

Натомість, українська технологія також простіша та стабільніша в застосуванні операторами перехоплювачів, оскільки була зроблена саме під задачі перехоплення БпЛА. Це вигідно вирізняє їх на фоні складніших в освоєнні західних радарів, які мають багато налаштувань та режимів роботи.

Наразі у Фонді зазначають, що найбільші складнощі з навчанням людей.

«У нас є дуже обмежена кількість навчальних центрів, де готують пілотів для дронів-перехоплювачів, і нам доводиться шукати альтернативи. Наприклад, я часто прошу підрозділи з великим досвідом взяти до себе на стажування малодосвідчені підрозділи.

Як показує практика, це навчання є швидшим, ніж зазвичай. Але є інша сторона. Підрозділ, який мав би витрачати свої час і зусилля на перехоплення, витрачає час на навчання суміжників», — розповідає Тарас Тимочко.