Журналісти видання The Guardian отримали доступ до секретного українського звіту щодо виробництва іранських ударних безпілотників Shahed, що був переданий урядам країн G7 у серпні цього року.

Головні тези із серпневого секретного документу опублікували журналісти видання The Guardian.

У 47-сторінковому звіті стверджується, що за попередні три місяці на українські міста було здійснено понад 600 атак безпілотників, що містять західні технології.

Згідно з документом, Іран не справляється з поточними потребами РФ, тому вже диверсифікував своє виробництво за допомогою сирійського заводу. Виробництво безпілотників також налагоджується на заводі у російській Алабузі, для якого Іран постачає компоненти.

У документі розглядалась спроба протидії виробництву шляхом нанесення ракетних ударів по заводах в Ірані, Сирії та Росії. Атаки могли б здійснюватись силами оборони України за умови надання партнерами необхідних засобів ураження.

Звіт по іранським безпілотникам

У документі стверджується, що поставки безпілотників Shahed-136/131 з Ірану до Росії відбуваються через Каспійське море.

З Тегерану безпілотники доставляються в іранський порт Амірабад, звідки відправляються в російське портове місто Махачкала. Також Іран вже диверсифікував своє виробництво за допомогою сирійського заводу, який постачає дрони до російського порту Новоросійськ.

Виробництво безпілотників налагоджується і на території РФ в місті Алабуга, Татарстан. На початку липня в Україні було збито нову модель Shahed-136 з маркуванням «Ы002», яка, можливо, була зібрана на російському підприємстві. Зразок мав іншу форму крила, що також вказує на це.

Маркування на електронних компонентах безпілотників, які використовувалися в Україні протягом останніх місяців, було знищено за допомогою лазера. Також російські військові почали використовувати для безпілотників назви “Герань-1” і “Герань-2”. Все це може свідчити про угоду між Росією і Іраном про приховування ролі останньої.

В безпілотнику Shahed-131 було знайдено 52 західні компоненти, а в моделі Shahed-136 — 57. Серед виробників — компанії зі штаб-квартирами в США, Швейцарії, Нідерландах, Німеччині, Канаді, Японії та Польщі.

Здобута митна інформація вказує, що майже весь імпорт західних деталей до Ірану надходить з Туреччини, Індії, Казахстану, Узбекистану, В’єтнаму та Коста-Ріки.

Згідно з інформацією зі звіту, пауза в атаках, яка тривала з 17 листопада по 7 грудня, пов’язана з адаптацією безпілотників до холодного клімату.

Крім того, Росія та Іран вже працюють над новим двигуном для Shahed-136, який повинен забезпечити кращу швидкість і дальність.