У Маріуполі в акваторії морському порту та підхідного каналу здійснюються роботи з днопоглиблення Азовського моря.

Про це повідомляє маріупольський телеканал «Сигма» 

Завдання максимум – відновити восьмиметрову глибину, аби до порту проходило якомога більше суден.

Земснаряди “Гігант” та UMD HERCULES – у роботі. Саме ці машини працюють на водних шляхах до Маріуполя. Завдання максимум – відновити восьмиметрову глибину, аби до порту проходило якомога більше суден.

В районі Маріупольського порту переважають текучі мули. Через це відбувається інтенсивне замулювання підхідного каналу та акваторії порту. Тому експлуатаційне днопоглиблення необхідно проводити тут щорічно.

Тож зараз на каналі Вугільної гавані працюють два самовідвозних землесоси. Паспортні глибини каналу повинні сягати 9 метрів 15 сантиметрів, паспортна прохідна осадка суден – вісім.

Для відновлення стандарту на каналі порту з липня працюють спеціалізовні судна. Підрядник обіцяє до кінця року відновити ці характеристики. У 2017 році роботи з експлуатаційного днопоглиблювання не проводилися взагалі. Довелося знизити прохідну осадку суден до семи з половиною метрів.

Зараз роботи на підхідному каналі Вугільної гавані Маріупольського порту та біля причалів тривають цілодобово. У проекті задіяно одразу три спеціалізованих днопоглиблювальних судна підрядника.

Окрім днопоглиблення Азовського моря у Маріуполі зараз також тривають аналогічні у порту Бердянська.

Нагадаємо, що минулого року Росія розпочала блокаду Азовського моря, вона включала декілька компонентів. Перший з яких – це створення штучної затримки переходу суден які йдуть через Керченську протоку по українських портів на Азовському морі, та другий – затримка суден для огляду безпосередньо на Азові.

Через ці дії рішенням Ради національної безпеки та оборони України було прийнято рішення створення корабельно-катерного угрупування ВМС ЗС України на Азовському морі.

У 2019-у році цей план включав декілька етапів, перший з яких – перекидання сухопутним шляхом двох малих броньованих артилерійських катерів до Бердянську, другий – перехід з порту базування Одеса до порту базування Маріуполь морського буксиру «Корець» (A830) та пошуково-рятувального судна «Донбас» (A500).

Третім етапом мало стати перекидання у листопаді 2018-го року з Одеси до Азовського моря двох катерів “Бердянськ” та “Нікополь” та рейдового буксиру “Яни Капу”,  проте через агресію Росії у нейтральних водах Чорного морях кораблі були захоплені, а їх екіпажі взяті в полон.

Проте відповідно до аналізу моніторингової групи “Майдан закордонних справ”, “Інституту Чорноморських стратегічних досліджень” та BlackSeaNews опублікованих Андрієм Крименко на початок жовтня є прямий позитивний ефект від рішень щодо перебазування до Азовського моря броньованих артилерійських катерів  “Кременчук” (P177) та  “Лубни” (P178), а також двох допоміжних – «Донбас» та «Корець»:

1. у вересні 2018 повністю припинилися затримання торгівельних суден на відстані ближче 12 миль від берегів України
2. у вересні суттєво зменшилася кількість затримань суден з боку Берегової охорони ФСБ РФ безпосередньо посеред Азовського моря: 21 затримання у травні, 25 – у червні, 40 – у липні, 14 – в серпні та 8 – у вересні.
3. у вересні традиційний район затримань суден в морі кораблями Берегової охорони ФСБ РФ змістився на 30 миль (50 км) на південь від традиційного розташування поблизу Бердянська — ближче до окупованого Криму

Згодом затримання суден в Азовському морі з боку Росії припинилися та єдиною перепоною лишилось штучне утримання суден під час переходу Керченської протоки.