Туреччина може доєднатися до ядерної гонки — за яких умов?

Туреччина не виключає можливості приєднання до регіональної ядерної гонки через занепокоєння щодо амбіцій Ірану.

Про це повідомляє агентство Bloomberg із посиланням на заяву міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана.

Анкара, за його словами, намагається не порушувати крихкий баланс сил на Близькому Сході, оскільки це може спровокувати масштабну ядерну гонку. Водночас Туреччина може бути змушена долучитися до такого процесу у разі подальшої ескалації загроз.

Заява Фідана пролунала на тлі зусиль США, спрямованих на стримування ядерної програми Ірану. Водночас Туреччина звинуватила Ізраїль у володінні ядерною зброєю, наголосивши, що це підриває регіональну стабільність — твердження, яке Ізраїль традиційно не підтверджує і не спростовує.

Розвиток ядерних озброєнь, за словами Фідана, «потрібно розглядати в ширшому контексті», оскільки йдеться про «стратегічне питання найвищого рівня».

Він підкреслив, що Туреччина не має власної ядерної військової програми та є учасницею Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Наразі країна будує першу з трьох атомних електростанцій, призначених виключно для виробництва електроенергії. Загалом іранська військова ядерна програма може запустити ланцюгову реакцію розповсюдження ядерної зброї в регіоні. Зокрема, Саудівська Аравія вже заявляла про готовність піти цим шляхом, хоча наразі не володіє необхідними технологічними можливостями.

Також Туреччина розміщує на авіабазі Інджирлік у провінції Адана десятки американських ядерних боєголовок у межах механізмів НАТО, однак не має повноважень на їх транспортування чи бойове застосування.

Коментуючи переговори між США та Іраном, що відбулися в Омані у п’ятницю та мають продовжитися цього тижня, Фідан наголосив, що повітряні удари «не призведуть до зміни режиму» в Тегерані. За його словами, Близький Схід не витримає ще однієї великої війни.

Водночас глава турецького МЗС зазначив, що на даний момент Іран ще не здатний створити ядерну бомбу.

Раніше, 28-го січня, повідомлялося, що Швеція провела попередні консультації з Францією та Великою Британією щодо можливої співпраці у сфері ядерного стримування.

Обидві аяви пролунали на тлі ширших дискусій щодо посилення європейської автономії у сфері безпеки в межах НАТО, зокрема з огляду на невизначеність щодо довгострокових зобов’язань США та збереження високого рівня геополітичної напруженості.