Росія для обходу санкцій налагодила поставки «бавовняного волокна» з Узбекистану для виготовлення зброї

Підприємці з Узбекистану в обхід санкцій налагодили постачання до Росії бавовняної целюлози, необхідної для виробництва пороху та твердих ракетних палив.

У виданні «Радио Азаттык» («Радіо Свобода») розповіли, що після початку вторгнення в Україну масштаби прихованої торгівлі целюлозою з бавовняного волокна для оборонної промисловості Росії зросли в рази.

Через це бізнесмен Рустам Мумінов, власник Ферганського хімічного заводу та громадянин Узбекистану, Росії й Великої Британії, потрапив під санкції Євросоюзу.

Він контролює близько 85% експорту бавовняної целюлози з Узбекистану до Росії.

Якщо у 2019 році Казанський пороховий завод закупив в Узбекистані 48 тонн целюлози, то протягом 2022 року та на початку 2023 року придбав у Ферганського хімкомбінату 1225 тонн сировини на суму 2,1 млн доларів. Обсяг продажів зріс у 25 разів.

Ферганське підприємство постачало сировину й іншим військовим заводам Росії. Зокрема, Пермський пороховий завод купив 26 тонн, а Алексінський хімічний завод — 79 тонн целюлози.

Серед покупців узбецької продукції опинився і Тамбовський пороховий завод. У 2022 році він уклав договір з узбецькою компанією Raw Materials Cellulose на постачання 253 тонн целюлози.

У 2022 році фірми з Узбекистану поставили в Росію целюлози на 5 млн доларів, а за перші дев’ять місяців 2023 року — вже на 8,7 млн доларів. Це майже у 70 разів більше, ніж у 2022 році.

Від 2022 року в Узбекистані з’явилося ще кілька приватних компаній, що спеціалізуються на целюлозі та активно продають свою продукцію до Росії.

Санкції

За інформацією Ради економічної безпеки України, одним із великих експортерів узбецького бавовняного волокна до Росії у 2024 році стала компанія Gelion Business Trade.

Згідно з відкритими митними документами, у 2024 році вона відправила до Росії продукцію під назвою «бавовняне волокно» на суму понад 2,69 млн доларів.

18 березня 2024 року ця компанія уклала пряму фінансову угоду з Казанським пороховим заводом.

Gelion Business Trade зареєстрована 5 лютого 2024 року як товариство з обмеженою відповідальністю.

До списку українських санкцій увійшли три компанії з Узбекистану:

• Mercury Renaissance,
• її дочірнє підприємство — Ферганський хімічний завод із виробництва бавовняної целюлози,
• Raw Materials Cellulose.

Mercury Renaissance та її дочірнє підприємство належать Рустаму Мумінову (60% частки) та Шахрієру Таджієву (40%).

Засновниками Raw Materials Cellulose вважалися Лариса Уткіна (76%) та Лариса Бикова (24%).

За даними митниці, експорт продукції Raw Materials Cellulose до Росії припинився наприкінці 2024 року й не відновлювався у 2025-му.

У деяких джерелах ім’я Рустама Мумінова зникло зі списку засновників компанії Mercury Renaissance, а саму компанію перереєстрували 10 червня 2025 року — через місяць після запровадження Україною санкцій.

На початку року на Мумінова звернули увагу британські розслідувачі. За їхніми даними, він одночасно є громадянином Узбекистану та Великої Британії.

Обхід санкцій

Целюлоза внесена до санкційних списків Європейського Союзу — її можна ввозити до Росії лише в тому разі, якщо вона не призначена для військових потреб.

Сировина — нітроцелюлоза, або «збройова бавовна» — є ключовим інгредієнтом у військовому виробництві. Це легкозаймиста сполука, необхідна для виготовлення ракет, пороху та вибухових речовин.

Після початку війни російські військові заводи почали активно закуповувати целюлозу в Узбекистані, де бавовна є одним з основних ресурсів, що підтримують економіку країни.

У другій половині 2024 року та протягом 2025-го узбецькі компанії збільшили обсяги продажів до Росії бавовняного волокна замість целюлози. Згідно з митними даними, у 2024 році до Росії продали бавовняного волокна на близько 9,8 млн доларів за кодом HS-5601219000.

Це перетворилося на поширений спосіб обходу європейських санкцій.

Причина полягає в тому, що бавовняне волокно — це ще не целюлоза, але дуже схожий на неї продукт. Щоб перетворити його на целюлозу, волокно очищують від жиру, воску, лігніну та білків, після чого піддають хімічній обробці кислотами для отримання нітроцелюлози.

У митних документах бавовняне волокно декларується під іншим товарним кодом і назвою, ніж целюлоза. Таке волокно використовується у багатьох галузях, зокрема в медицині.

Україна також намагається вирощувати бавовну. Торік дозрів перший дослідний врожай спеціальних сортів бавовнику, необхідних для виробництва артилерійського пороху.