Російська розвідка залучає колишніх вербувальників ПВК «Вагнер» для диверсій у Європі

Російські спецслужби почали використовувати мережу вербувальників та пропагандистів колишньої ПВК «Вагнер» для організації диверсій на території країн Європи.

За даними західних розвідок, після смерті Євгена Пригожина структури угруповання були інтегровані в операції Головного управління Генштабу РФ (ГУ ГШ, колишнє ГРУ), повідомляє Financial Times.

Тепер замість пошуку добровольців для фронту ці підрозділи зосереджені на залученні європейців для здійснення диверсій на території НАТО.

Основними цілями вербувальників стають економічно вразливі та маргіналізовані мешканці європейських країн. Використовуючи налагоджені канали в Telegram та інших соцмережах, оперативники пропонують гроші за підпали складів з допомогою для України, автомобілів політиків або за поширення дезінформації.

Західні чиновники називають таких агентів «одноразовими», оскільки вони не мають спеціальної підготовки та легко замінюються у разі провалу.

Використання посередників із мережі «Вагнера» дозволяє російським розвідникам створювати кілька рівнів прикриття між собою та безпосередніми виконавцями. Це забезпечує Кремлю можливість заперечувати причетність до нападів.

Хоча ФСБ частіше звертається до кримінальних кіл та діаспор, саме інструменти «Вагнера» виявилися більш ефективними для масового вербування через інтернет-платформи.

Західні спецслужби відзначають високу адаптивність пропагандистів «Вагнера» до роботи з іноземною аудиторією. Завдяки досвіду роботи «фабрик тролів» у Санкт-Петербурзі, вони створюють привабливий контент для молоді, схильної до радикалізації. Анонімні рекрутери діють через зашифровані чати, де знаходять людей, готових вчинити злочин заради швидкого заробітку.

Одним із прикладів такої діяльності став підпал складу в Лондоні у березні 2024 року. Тоді 21-річний місцевий житель Ділан Ерл, завербований через соцмережі структурами «Вагнера», залучив ще чотирьох осіб для здійснення атаки.

Минулого року його засудили до 23 років ув’язнення. Суд підкреслив, що прихована рука інтернету дозволила анонімним проксі-агентам радикалізувати британських громадян.

Втративши значну частину своїх шпигунів у Європі, ГУ ГШ змушене покладатися на грубіші та менш приховані методи роботи. Це дає європейським органам безпеки певну перевагу, оскільки використання аматорів призводить до низької якості планування операцій.

Наразі більшість спроб диверсій вдається вчасно виявити та попередити. Проте європейські спецслужби продовжують збирати дані про розгалужену мережу «одноразових» агентів по всьому континенту. Основна мета цих атак залишається незмінною — послабити рішучість західних держав у підтримці України та спровокувати соціальну нестабільність всередині Європи.