Журналісти світових видань зібрали докази та спростували брехню уряду Росії про злочини у Бучі.

Про це повідомляє Мілітарний з посиланням на статтю Bellingcat.

На кадрах із Бучі (передмістя Києва), які були зняті після того, як українські сили повернули над ним контроль після відступу росіян, видно масштабні руйнування та трупи у цивільному одязі, розкидані вулицями.

Ці кадри публікували у соціальних мережах та показували світові ЗМІ, журналісти яких відвідали місто у наступні дні.

Про насильство щодо мирних жителів йшлося у звітах правозахисних організацій про діяльність російських сил.

Тим часом місцеві жителі в інтерв’ю звинувачували російські війська у показових стратах неозброєних людей за підозрою, що вони воювали на боці українських сил на Донбасі у 2014 році або «просто мали татуювання з гербом України».

Російська влада відкидала ці заяви. 3 квітня Міністерство закордонних справ (МЗС) РФ опублікувало заяву, яка згодом перепостила російське Міноборони.

У заяві однозначно стверджувалося, що «фотографії та відеокадри із Бучі – чергова постановка київського режиму для західних ЗМІ».

Під заголовком «Факти» МЗС Росії заявило, що «жоден місцевий житель не постраждав від будь-яких насильницьких дій», а потім послався на постачання російськими солдатами гуманітарної допомоги.

Також там йшлося про те, що протягом окупації міста російськими військами ніхто не заважав жителям пересуватися.

4 квітня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров знову звернувся до тих самих аргументів, заявивши, що Міноборони виявили «ознаки відеопідробок та різних фейків».

Представник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «календарна послідовність подій також не свідчить про достовірність» звинувачень.

Незабаром після цього Слідчий комітет Росії оголосив, що переслідуватиме тих, хто поширює заяви, що російські солдати відповідальні за вбивства цивільних осіб у Бучі.

Однак у відкритих джерелах є свідчення, які, мабуть, суперечать заявам про фейки та постановочні кадри, а також ставлять під сумнів хронологію подій, якою дотримується Росія.

Хронологія відведення військ

У заяві МЗС йшлося, що російські війська залишили Бучу 30 березня. Там також стверджувалося, що «всі так звані свідоцтва злочинів у Бучі з’явилися лише на 4 день» після того, як російські сили нібито були виведені, тобто 3 квітня, «коли до міста прибули співробітники СБУ та представники українського телебачення».

У російській заяві також дається посилання на відео, яке опублікував у мережі мер Бучі Анатолій Федорук, який стверджував, що станом на 31 березня 2022 року Буча було звільнено.

Проте інші заяви, репортажі та свідоцтва з відкритих джерел порушують цю хронологію, а також достовірність заяви Федорука від 31 березня.

Наприклад, російський телеканал «Звезда» заявляв у статті від 1 квітня, що «Підрозділи повітрянодесантних військ у взаємодії з морською піхотою протягом п’яти діб успішно стримували дії сил ворога на напрямі Гостомель – Буча – Озера. У результаті морські піхотинці змогли взяти під повний контроль територію від річки Ірпінь до Києва, загальною протяжністю п’ять кілометрів».

«Командир одного з підрозділів морської піхоти Олексій Шабулін зазначив, що зараз російські морпіхи проводять пошуково-розвідувальні дії та здійснюють зачистку населених пунктів з подальшим завданням закріпитися в них», — йшлося у статті «Звезда».

Тим часом вранці 1 квітня у телеграмі з’явилося відео, де секретар Міської ради Бучі Тарас Шаправський каже:

«Наразі місто залишається в окупації, багато замінованої техніки, будинків та навіть трупів. Тому просимо тих, хто лишився, не підходити до небезпечних предметів. Звільнення міста продовжується, Збройні Сили України, територіальна оборона працюють над відвойовуванням кожного метра рідної землі».

Кадри з Бучі

1 квітня у соцмережах вперше з’явилися відео та фотографії з Бучі, на яких зображені загиблі в цивільному.

Це суперечить російським заявам, що такі свідчення з’явилися лише 3 квітня. На відео, опублікованому в Телеграмі о 20:18 за київським часом і на відео, опублікованому у Твіттері о 11:02 за київським часом 1 квітня видно мертві тіла на вулиці Яблунській у Бучі. Інші кадри з тієї ж вулиці, опубліковані 1 та 2 квітня, доступні за посиланням.

Усі відео показують одні й ті самі ділянки вулиці, з тими ж трупи й уламки, які видно в тому ж положенні.

Міф про живі трупи

Проте ці відео з Бучі також використовувалися російськими Міноборони та МЗС, які заявляли, що деякі трупи на відео рухаються, а отже, ці відео сфабриковані.

У посту в Телеграмі Міноборони РФ від 3 квітня, який перепостив телеграм-канал МЗС РФ, на відео, опублікованому українським телеканалом Espreso.tv, стверджується, що один із трупів піднімає руку, а інший сидить.

Ці заяви, які, мабуть, «запозичили» у проросійських користувачів соцмереж, були швидко та незаперечно спростовані журналістами та користувачами соціальних мереж, зокрема Шаяном Сардарізаде з BBC Monitoring.

Сардарізаде звернув увагу на роботу Aurora Intel, які вивчили заяву про «руку, що рухається» і продемонстрували, що це з більшою ймовірністю була крапля води, що стікала по вітровому склі.

Також варто зазначити, що версія відео, яку публікували в соціальних мережах із заявою про рухому руку, обривається до і після моменту, коли крапля протікає поверх тіла. Це, мабуть, вводить в оману, посилюючи враження, ніби рука рухається, хоча на справді, це просто пляма на склі.

Труп, що нібито рухається, в бічному дзеркалі машини, мабуть, можна легко пояснити спотворенням відображення, яке впливає і на інші об’єкти навколо трупа.

Сардарізаде також звернув увагу на фотографії AFP та Getty Images, зняті через два дні пізніше, 3 квітня, де трупи, які видно на відео 1 квітня, лежать на тих же місцях.

Дослідник відкритих джерел та співавтор Bellingcat Бенджамін Стрик знайшов і інші відео трупів, щоб довести те саме.

Росія скликала засідання Ради безпеки «у світлі провокації українських радикалів у Бучі», як написав перший заступник постійного представника Росії в ООН Дмитро Полянський у Твіттері. Таким чином, мабуть, описані тут заяви повторюватимуться, що підтверджується заявами прес-секретаря Путіна Дмитра Пєскова та глави МЗС РФ Сергія Лаврова від 4 квітня.

Тому так важливо спростовувати помилкові заяви та надавати докладний контекст, щоб забезпечити повну картину.