Обмеження на Starlink: наслідки для українських дронів і пошук альтернатив

У ніч проти 14 жовтня SpaceX на запит Білого дому в односторонньому порядку та без попередження ввела обмеження на Starlink зі спеціальними військовими акаунтами Starshield для України.

Starshield — захищена версія системи супутникового зв’язку Starlink, яку розробили для потреб урядових, військових і розвідувальних структур і якою керує Міністерство оборони США.

Уперше про те, що Збройні сили України отримали доступ до захищеної мережі американського військового супутникового зв’язку Starshield, стало відомо у грудні 2024 року. За даними джерел журналіста Радіо Свобода Алекса Рауфоглу, чинний контракт на послугу діє до квітня 2027 року, а фінансує його Німеччина.

Що змінилося в роботі Starshield

На різних безпілотних платформах і в різних підрозділах зв’язок почав зникати на різних швидкостях — від 72 до 161 км/год. 15 жовтня поріг швидкості для військової системи зв’язку SpaceX підвищили до 160 км/год, але станом на 16 жовтня її роботу так і не відновили повністю.

Керівник відділу безпілотних технологій Благодійного фонду Сергія Притули Кирило Люков у коментарі «Мілітарному» розповів, що проблеми зі зв’язком на терміналах Starlink фіксують із ночі проти 14 жовтня в усій зоні бойових дій, на тимчасово окупованих територіях і в тилових регіонах України. Щонайменше у трьох підрозділах зафіксували регулярні втрати зв’язку на швидкості 75 км/год.

За його словами, після блокування Starlink для росіян на тимчасово окупованих територіях додатково запровадили обмеження, через яке термінали втрачали зв’язок на швидкості в середньому понад 70 км/год. Для ідентифікації військових користувачів використовують спеціальні акаунти, на яких це обмеження зняли. Це дає змогу Силам оборони України працювати на більших швидкостях як на тимчасово окупованих територіях, так і на підконтрольній Україні території.

Люков припускає, що обмеження на Starlink можуть бути пов’язані з політичним тиском адміністрації президента США на Україну через вимогу не завдавати ударів по російських НПЗ. Водночас він наголосив, що робота Starshield не впливає на такі удари, оскільки ці підприємства розташовані на території РФ, де Starlink для Сил оборони України був і залишається недоступним.

Він також не виключає, що причиною став програмний збій. За його словами, станом на вечір 14 жовтня термінали Starlink з акаунтами Starshield почали відновлювати роботу у штатному режимі.

Як обмеження вплинули на бойові завдання

Як розповіли «Мілітарному» в 1-му батальйоні безпілотних систем «Хижаки Висот» 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка, ситуація через обмеження на Starlink складна, але контрольована.

«Ми всі знали, що рано чи пізно цей день настане. Є засоби, які не потребують Starlink», — зазначили військові.

За словами військових, підрозділ переходить на радіозв’язок і дрони, здатні літати в автоматичному режимі. Обмеження на Starlink не вплинули на роботу розвідувальних БпЛА, НРК та дронів-бомбардувальників, однак ускладнили застосування ударних безпілотників.

«Ударник на Starlink: на 80 кілометрах [за годину] — усе, зв’язок пропадає. Нічого не зробиш. Плюс є така проблема, що під час запуску з катапульти й так далі там відразу велике прискорення. І, в принципі, борт неконтрольований, його веде, і [він] падає», — розповіли у підрозділі.

Водночас розвідувальні крила можуть продовжувати роботу зі Starlink на швидкості до 80 км/год. Після запуску та виходу на кругову траєкторію вони встановлюють супутниковий зв’язок і виконують завдання.

За іншими свідченнями, також постраждала робота швидкісних дронів-перехоплювачів та навіть окремих моделей дронів-бомбардувальників.

За оцінками військових, опитаних «Мілітарним», скорочення активності ударних дронів дасть противнику змогу активізувати логістику. Додатково ситуацію ускладнюють погана погода та густі осінні тумани.

Водночас є рішення, які могли б працювати з альтернативними системами зв’язку. Зокрема, військові подавали запити на закупівлю ударних дронів, які використовують радіозв’язок та систему автоматичного донаведення.

«Рішення, в принципі, є. Головне, щоб зараз командування відреагувало, закупило нам ті засоби, які потрібні, щоб якось перекрити увесь період. Будемо сподіватися, що все-таки це [Starlink] все відновиться», — наголосили військові.

Радіозв’язок та автономність: що пропонують виробники

У Deviro у відповідь на запит «Мілітарного» зазначили, що компанія була однією з небагатьох, які ще на початкових етапах масового впровадження Starlink наголошували на тимчасовості цього вікна можливостей.

«Безумовно, ми забезпечили можливість використання Starlink у наших виробах, однак розвиток власних рішень зв’язку, зокрема технології Mesh, залишався одним із наших пріоритетів», — розповіли в Deviro.

У компанії вважають, що технологічна незалежність і здатність адаптуватися до змін на полі бою мають більшу цінність, ніж залежність від одного, навіть дуже ефективного рішення.

Популярність Starlink для засобів middle-strike у Deviro пояснюють передусім простотою використання та швидкістю інтеграції. На момент активного впровадження технології термінали вже набули значного поширення у війську, а особовий склад мав практичний досвід роботи з ними.

Важливим чинником стала й вартість: за певних умов Starlink давав змогу отримати якісний канал зв’язку за відносно невисоку ціну порівняно з окремими спеціалізованими радіосистемами. Крім того, супутниковий зв’язок тривалий час зменшував залежність від обмежень традиційних радіоканалів в умовах дії засобів РЕБ. Сукупність цих переваг зробила Starlink привабливим як для розвідувальних, так і для ударних безпілотних систем.

За оцінкою Deviro, нині фактично немає прямої альтернативи Starlink, яка забезпечувала б аналогічне поєднання доступності, вартості, простоти використання та інфраструктури. Водночас інші технологічні рішення існують: триває масштабна робота з тестування, вдосконалення та інтеграції як нових, так і вже наявних технологій зв’язку.

У компанії пояснюють, що через динамічність сучасної війни технологічна перевага сьогодні не гарантує її збереження завтра. Це дедалі краще усвідомлюють виробники компонентів, розробники безпілотних систем, військові та військово-політичне керівництво держави.

Окремо в Deviro наголосили на необхідності уникати залежності від однієї технології, незалежно від її поточної ефективності. Для цього виробники мають постійно співпрацювати з військом, шукати нові рішення, перевіряти їх на практиці та змінювати підходи настільки швидко, наскільки цього вимагає війна.

Заступник директора Ukrspecsystems Андрій Римарук у коментарі «Мілітарному» зазначив, що компанія робила, робить і надалі робитиме основну ставку на розробку та виробництво систем із радіомодемами. За його словами, вони працюють незалежно від зовнішніх технічних, дипломатичних чи політичних чинників.

За словами Римарука, завдяки використанню радіозв’язку як основного каналу системи компанії продовжують вести розвідку та уражати цілі на глибині понад 200 км. Зокрема, він розповів про нещодавнє ураження «дорогої та рідкісної радіолокаційної системи» на глибині 226 км підрозділом 429-ї окремої бригади безпілотних систем «Ахіллес».

Окрім того, використання радіозв’язку дає змогу безпілотникам Ukrspecsystems працювати над територією Росії, де Starlink не діє, а також уражати й виводити з ладу пускові установки балістичних ракет.

Керуючий директор Helsing в Україні Андрій Шевченко у коментарі «Мілітарному» розповів, що обмеження на Starlink продемонструвала критичну важливість автономності сучасних оборонних систем. За його словами, військові технології мають зберігати ефективність незалежно від рішень зовнішніх постачальників.

Саме за таким принципом Helsing розробила HX-2. Як пояснив Шевченко, дрон не залежить від Starlink і використовує радіозв’язок, який ефективно працює в умовах дії ворожих засобів РЕБ. Він також має візуальну навігацію без GNSS та автоматичне донаведення на ціль. У Helsing розглядають автономність як основу роботи виробу, яка дає військовим змогу продовжувати виконання завдань навіть за недоступності звичайних засобів зв’язку та навігації.