Тисяча бійців нідерландської армії повинні були оточити місце падіння літака і забезпечити слідчим можливість роботи.

Уряд Нідерландів в 2014 році планував військову операцію на Донбасі, щоб забрати останки загиблих після авіакатастрофи малазійського рейсу MH17. Про це пише нідерландське видання Telegraaf.

В оборонному відомстві турбувалися, що докази і останки будуть знищені. У той же час в Нідерландах з кожним днем ​​посилювався вимога громадськості повернути загиблих додому.

«Питання було таке: у нас є місце катастрофи, на яке ми не маємо доступу. Як можна забезпечити повернення останків загиблих? Розроблялися різні типи операцій. Від обережного до дуже жорсткого», – зазначив командувач сухопутних військ Нідерландів Мартін Вайнен.

План полягав у тому, щоб тисяча військових 11-ї аеромобільної бригади увійшла в район катастрофи MH17 з легким озброєнням, і тим, що б помістилося в рюкзаки. Передбачалося, що військові самостійно змогли б зайняти позиції і утримувати контроль на місці катастрофи, площею 35 квадратних кілометрів. Вони повинні були забезпечити можливість роботи слідчих.

Газета пише, що стільки ж солдатів повинна була надати Австралія, яка втратила у цій катастрофі 27 своїх громадян.

Планування операції

Генерал Март де Кройф у неділю вирушив у Шаарсберген для проведення консультацій з командуванням 11 аеромобільної бригади. Роботу в Україні збиралися доручити цій бригаді. Тому що вона була створена спеціально для проведення операцій в будь-якій точці світу і в короткі терміни.

Вони повинні були зайняти позиції на території в межах 35 квадратних кілометрів навколо місця падіння MH17 і закріпитися на них на кілька днів. Військові повинні були допомогти слідчим і медикам зробити свою роботу. Австралія підтримала нідерландських військових.

За словами Мартіна Вайнена, план ставив чітку мету. Але щоб досягти її, потрібно було імпровізувати. Як батальйон повинен був потрапити в місце падіння літака? Ідей не було. Командиру потрібно було подбати про те, щоб отримати транспорт для солдатів вже на місці. Найбільшим викликом лишалася надзвичайно нестабільна ситуація в місці катастрофи.

Територія була під контролем бойовиків. Як зробити так, щоб нідерландським солдатам не довелося вступати з ними в бій? Нідерландські й австралійські військові були переконані, що впоралися б з бойовиками. Але це призвело б до ескалації. А вступати в сутичку з армією Росії, яка стояла на іншому боці кордону, ніхто не хотів.

В неділю 20 липня 11 аеромобільна бригада почала збирати все необхідне для місії. Катастрофа відбулася в розпал відпусток. Але солдати поверталися з них достроково, щоб взяти участь в операції. Декотрі зголошувалися, перебуваючи навіть в Південній Америці. Тим часом, в Нідерландах підрозділи забезпечення зібрали великі запаси боєприпасів, води й пайків.

Загін був готовий вирушити на завдання за 38 годин. У середу, 23 липня, він був в офіційному режимі очікування. Наступного дня командир батальйону Кас Шроєрс провів брифінг для своїх солдатів. Але насправді на той момент частина загону ще була не на місці. Солдати брали участь в навчаннях у Португалії. Їх відкликали раніше, щоб вони одразу після прибуття додому вирушили в Україну.

Але поки вони летіли в Нідерланди, Міністерство оборони країни скасувало місію.

Бойовики все ж дозволили потягу забрати вагони з морозильними камерами з міста Торез. У вівторок вагони прибули в Харків. Ще через день перші літаки з рештками людських тіл могли вирушити в Нідерланди.

Лишалося завдання провести розслідування на місці падіння на Сході України. Тож було ухвалене рішення відправити 40 не озброєних військових поліцейських.