В ЄС, НАТО і США привітали нещодавнє прийняття в Україні закону “про розвідку”.

Про це повідомляє “Європейська правда”.

Закон був опублікований в газеті Верховної ради «Голос України» від 23 жовтня, і набув чинності з наступного після публікації дня. Однак частина норм закону почне діяти з 1 січня 2021 року.

В Консультативній місії ЄС заявили, що прийняття закону створює правову базу для ефективного парламентського нагляду за розвідувальними органами та спецслужбами України.

Своєю чергою в НАТО заявили, що ухвалення закону є важливим кроком до більшої прозорості в роботі спецслужб відповідно до європейських і євроатлантичних норм і принципів.

Ухвалення закону привітали й в посольстві США в Україні.

“Ефективний парламентський нагляд за розвідувальними органами є надзвичайно важливим для забезпечення їхньої підзвітності та сприяння демократичному управлінню” – наголосили в посольстві США.

Закон про розвідку

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський підписав закон “Про розвідку”, який Верховна рада ухвалила 17 вересня 2020 року.

Військовий експерт Михайло Самусь брав участь у розробці закону. У коментарі LIGA.net він розповів, що над документом працювали рік.

За його словами, в робочу групу входили розвідники, депутати, експерти, а також представники країн-членів НАТО (допомагали адаптувати законодавство за типом розвідорганів країн НАТО).

П’ять головних фактів про новий закон:

1. Закон вводить поняття “розвідспільнота“. До цього в Україні не використовувалося. До координаційного органу з питань розвідки ввійдуть усі спецслужби України (розвідники, контррозвідники – від СЗР, ГУР МО, розвідки ДПСУ і до контррозвідки СБУ). На практиці це означає, що спецслужби стануть тісніше співпрацювати, управління спецслужбами отримає єдиний центр, рішення якого будуть обов’язковими.

2. Закон знижує ймовірність конфліктів. Закон детальніше прописує правові межі роботи спецслужб (що можна, а що не можна).

3. Закон відкриває більше можливостей. Закон дозволяє Службі зовнішньої розвідки займатися розвіддіяльністю в Україні “з метою заходів за кордоном”. Наприклад, СЗР зможе завербувати іноземця, поки він буде в Україні, щоб він потім міг працювати агентом у своїй країні.

4. Закон посилює контроль за спецслужбами. Встановлює цивільний контроль за західним зразком. Наприклад, розвідоргани будуть публікувати інформацію про основні результати роботи. А депутати, після проходження спецперевірки, зможуть отримати доступ до держ- і розвідтаємниці.

5. Закон посилює соціальне забезпечення. Компенсації, соцгарантії, фінансування спецслужб і їх співробітників. На практиці це означає перехід до страхової медицини для розвідників; можливість лікуватися за кордоном; забезпечення житлом співробітників під прикриттям, які не можуть отримати його на загальних підставах.

Зеленський заявляє, що закон дозволить створити ефективну систему розвідки, що відповідає характеру і масштабним актуальним загрозам нацбезпеці: “Питання розвідки є пріоритетом, а матеріали розвідників – основа для ухвалення важливих держрішень. Тому цей закон… велика відповідальність для країни, що потребує значного посилення стратегічної й оперативної складових розвіддіяльності”.