Росія розширила виробництво стволів для артилерії на “Заводі №9” завдяки європейським верстатам

Основний виробник ствольних артилерійських систем у Росії, Завод №9, отримав європейські верстати для розширення виробництва.

Frontelligence Insight у співпраці з аналітичною компанією Dallas отримала та проаналізувала російські закупівельні документи, пов’язані з Заводом № 9.

Цей завод виробляє артилерійські стволи та гармати для танків.

Він також виготовляє морські реактивні глибинні бомбомети RBU‑1000 і RBU‑6000 та є оригінальним розробником радянської гаубиці Д‑30.

Попри санкції, завод безперервно модернізується щонайменше з 2016 року.

Станом на квітень 2025 року підрядник «Зенит-Инвестпром» підготував і передав заводові оновлену конструкторську документацію, яку Frontelligence Insight вдалося отримати.

«Ми дійшли висновку, що Росія розширює виробничі потужності та модернізує обладнання на заводі — процес, неможливий без доступу до обладнання та технологій західного походження», — розповіли аналітики.

Незважаючи на десятирічну стратегію імпортозаміщення, Росія не досягла повної незалежності від імпорту іноземного обладнання. Майже всі критично важливі етапи виробництва на Заводі № 9, а не лише допоміжні процеси, досі залежать від високоточних верстатів із Європи та Східної Азії.

Розширення потужностей

Завод № 9 розташований у промисловій зоні Уралмаш — великому центрі важкої промисловості в Єкатеринбурзі, де історично функціонували як цивільні, так і військові виробництва.

На супутникових знімках виявлено шість об’єктів, зокрема два металоробні цехи та гальванічний виробничий комплекс.

Реконструкція цього цеху спрямована на створення інтегрованого виробничого комплексу для серійного виготовлення комплектуючих і вузлів для артилерійської системи 152 мм 2А88, що використовується у самохідній гаубиці 2С35 «Коалиция».

Комплекс складається з двох цехів:

• Цех № 23 — для механічної обробки та ручного фінального оздоблення деталей і вузлів системи «Коалиция»;
• Цех № 25 — для складання компонентів і готових виробів, їх введення в експлуатацію, фарбування, консервації, пакування, комплектації запасними частинами та відправки на склад.

Слово «Армата» також зустрічається у документації, причому цілому розділу цеху присвячено саме цьому.

«Ми оцінюємо, що згадки про «Армата» в цьому контексті, найімовірніше, стосуються виробництва систем управління вогнем або гармат/стволів, спочатку створених для «Армата», а пізніше перенаправлених для інших машин», — пояснюють аналітики.

Санкції та імпорт

Ключовий висновок аналізу полягає в тому, що це розширення, як і попередні його етапи, було б неможливим без західного обладнання.

Майже всі критично важливі елементи виробництва та реконструкції залежать від сучасного високоточного промислового обладнання, здебільшого з Європи та Тайваню.

Йдеться не про дрібні компоненти або електроніку подвійного призначення, переобладнану для військових цілей. Розширення потребує масштабного промислового обладнання, яке за своєю природою легше відстежувати та регулювати.

Нижче наведено обладнання за країною походження та виробником:

• KAFO (Тайвань): вертикальний фрезерний обробний центр VMC-21100+
• Glory (Тайвань): центровий безцентровий шліфувальний верстат Glory APC 24S NC
• TACCHI (Італія): багатофункціональний CNC токарно-фрезерний центр TACCHI HD/3 450×4000
• PARPAS (Італія): горизонтальний фрезерний центр OMV Electra
• DMG MORI (Німеччина): 3-осьовий вертикальний фрезерний CNC верстат DMC 650V, DMC 650V MillTap 700; токарно-фрезерний верстат DMG Beta 800; токарний верстат з подачею прутка DMG Alpha 500
• LIEBHERR (Німеччина): CNC зубообробний верстат LC500; вертикальні CNC зубообробні верстати LFS 1200 та LFS 300; токарний верстат DMG Gamma 1250
• HERMLE AG (Німеччина): 5-осьовий обробний центр C42U
• JONES & SHIPMAN (Велика Британія): шліфувальний верстат PROGRIND 1045 EASY

Загалом Росія планує поставити та встановити на модернізованому об’єкті щонайменше 22 великі промислові верстати, включно з зубообробними, фрезерними та багатофункціональними машинами.

Документи також свідчать, що це не одноразове оновлення, а частина багаторічного процесу розширення та вдосконалення виробництва, який нині прискорено війною.

Наприклад, у серії листів 2014 року директору Департаменту базових галузей російського Мінпромторгу керівник Заводу № 9 просив експертну оцінку, щоб підтвердити, що певне виробниче обладнання неможливо виготовити в Росії і його доведеться імпортувати.

У цих листах йшлося про закупівлю обладнання APC 24S-NC тайванської компанії Glory та німецької системи LFS 1200.

У січні Мілітарний також отримав у своє розпорядження російські закупівельні документи, які розкривають подробиці виробництва боєприпасів та їхньої вартості.