Міноборони закупить у десятки разів більше НРК, ніж торік, що дасть серйозний поштовх до розвитку технологічного кластера.

Про нові оборонні замовлення виданню «Економічна правда» розповів директор департаменту закупівель Міноборони Гліб Канєвський.

Цього року держава взяла за ціль поставити 15 тисяч наземних роботизованих комплексів до війська та вже розпочала відповідні контрактування. Майже всі замовлені моделі будуть вироблені в Україні, оскільки іноземні зразки значно дорожчі.

Уже зараз замовлення на наземні безпілотники в десятки разів перевищило торішні показники: за друге півріччя минулого року міністерство уклало шість контрактів на 100 млн гривень, а вже за перший квартал 2025 року – 31 контракт на 6 млрд гривень.

Контрактування роботизованих комплексів залишається специфічним процесом, де велика потреба у війську конфліктує з недосконалістю технологій навіть серед найкращих українських зразків. Міноборони висунули вимоги до оборонних компаній з поліпшення своїх виробів у процесі виконання контрактів.

Недосконалість передових технологій

Журналісти «Економічної правди» попросили дати оцінку технологічної зрілості різних сегментів наземних роботів у трьох командирів підрозділів НРК: з 13-ї бригади НГУ «Хартія», 108-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» та 3-ї штурмової бригади.

За десятибальною шкалою військові оцінили на рівні п’ятірки лише напрямок дронів-камікадзе та логістики, у той час як бойові роботизовані комплекси із турелями, дрони для евакуації поранених та носії спецобладнання отримали 3/10. Призначені для розмінування НРК отримали дещо кращу оцінку на рівні 4,5/10 балів.

Проте, на думку військових, незрілість технологій має вирішуватися саме їх активним залученням до бойових дій на фронті, де ключові проблеми швидко будуть виявлені та у подальшому виправлені виробником.

«Найкраща інвестиція у розвиток НРК – профінансувати закупівлю роботів для армії. Тому що саме військові досліджуватимуть кожен виріб, поліпшуватимуть його та здійснюватимуть роботу над помилками. Що більше роботів буде на фронті, то більше рекомендацій дадуть військові, а виробник стане більш конкурентоздатним», – зазначив керівник служби роботизованих систем батальйону «Вовки Да Вінчі» Олександр Ябчанка.

У технологічному кластері Brave1 розповіли, що допуск до експлуатації у війську наразі отримали 50 моделей наземних роботів. Водночас на фронті стабільно використовується лише 20-30% з них, оскільки більшість технічно не готові до реальних бойових умов або мають вузьку спеціалізацію.

Загалом на платформі Brave1 зареєстровано 250 моделей НРК, тож на передову потрапляє багато прототипів.

«60% з того, що є на ринку, – це сирий продукт. Виробники часто не розуміють, які саме характеристики повинні мати роботи на фронті», – сказав ЕП командир взводу НРК в «Хартії» на псевдо Хеппі.

Проблему «сирих» наземних роботів військові вирішують власноруч завдяки фронтовим майстерням – великій децентралізованій мережі цехів, де механіки, інженери та оператори самотужки доводять роботів до бойової готовності, експериментують з їхньою конструкцією та генерують нові ідеї для виробників.

У Brave1 вважають, що надалі технологія рухатиметься у бік більшої автономності, тобто незалежності від прямого управління оператора. Розробники поліпшуватимуть навігацію, інтегруватимуть штучний інтелект та системи управління боєм, щоб одна людина могла керувати кількома роботами одночасно.

Інший напрямок розвитку – автоматизовані турелі, якими керує військовий з укриття. Тут найбільший виклик полягає в тому, щоб зробити систему стабілізації для роботи на наземній або морській платформах, розробити якісну систему наведення на ціль та, можливо, адаптувати комплекс для використання як системи ППО малої дальності.