Литва, Латвія, Естонія та Польща планують вийти з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін.

Таке рішення підтримали міністри оборони цих країн і у вівторок, 18 березня оприлюднили спільну заяву.

Це пов’язано з безпековою ситуацією в регіоні, яка істотно погіршилася. Також значно зросли військові загрози для країн-членів НАТО, що межують з Росією і Білоруссю.

Тому, на думку міністрів, з огляду на нестабільне безпекове середовище необхідно оцінити всі заходи щодо посилення потенціалу стримування й оборони країн від можливої агресії.

«Ми вважаємо, що в нинішньому середовищі безпеки вкрай важливо надати нашим збройним силам гнучкість і можливість вибору щодо потенційного використання сучасних систем зброї та рішень для зміцнення захисту східного флангу Альянсу», – йдеться в заяві.

Рішення про вихід з Оттавської конвенції, яка забороняє застосування, накопичення, виробництва і передачу протипіхотних мін, ще має бути схвалене парламентами країн.

У заяві наголошують, що протипіхотні міни є ефективним і відносно дешевим засобом оборони. Ця зброя дозволяє порушити пересування піхоти супротивника і створити «міцний і стійкий рубіж оборони, що блокує сили вторгнення».

Міністри наголошують, що, незважаючи на денонсацію Оттавської конвенції, країни продовжуватимуть дотримуватися визнаних принципів і норм міжнародного гуманітарного права щодо методів і засобів ведення війни та захисту цивільного населення.

Про те, що Польща планує вийти з конвенцій про заборону протипіхотних мін і касетних боєприпасів, 7 березня заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час виступу у Сеймі.

У січні Литва почала розгляд можливості виходу з Оттавської конвенції з огляду на потреби посилення національної оборони та стримування.

Про плани країн Балтії вийти з договору про заборону протипіхотних мін стало відомо ще у лютому 2024 року.

Окрім того, Литва 6 березня 2025 року офіційно вийшла з міжнародної конвенції, яка забороняє закупівлю, використання та виробництво касетних боєприпасів.