М’янма в обхід санкцій закуповувала авіапальне з Ірану під виглядом дизеля з ПАР — Reuters

Військова влада М’янми допомагала приховувати закупівлі авіаційного пального з Ірану, на яке поширюються американські санкції.

Про це повідомляє Reuters.

Для цього учасники оборудки оформлювали постачання як імпорт дизельного пального з Південно-Африканської Республіки.

У грудні 2025 року підсанкційний нафтовий танкер Reef прибув до М’янми приблизно зі 113 тисячами барелів пального.

За документами, які отримало Reuters, енергетичний посередник із М’янми Dynamic Wave уклав із тайською компанією Tawan-Oil Trading контракт на закупівлю аналогічного обсягу дизельного пального з ПАР вартістю 15,8 млн доларів.

Однак документи про постачання, супутникові знімки та аналіз маршруту судна, який провела компанія SynMax Intelligence, свідчать про те, що учасники оборудки надавали неправдиві дані під час закупівлі. Дані ООН і постачальника аналітики морських перевезень Vortexa також не підтверджують торгівлю дизелем між ПАР та М’янмою у 2025 році.

В оборудці брали участь структури, пов’язані з військовою владою М’янми. У листі від 30 листопада регулятор валютних операцій країни повідомив, що оформить імпортні документи із зазначенням дизельного пального замість авіаційного.

Документ також дозволяв Dynamic Wave та її клієнту National Energy Prime Aviation Services Company перерахувати кошти тайському постачальнику.

Схожу схему застосували й у травні 2025 року. Тоді Dynamic Wave підписала контракт на придбання 202 тисяч барелів нібито південноафриканського дизеля вартістю 26 млн доларів.

Проте характеристики пального в документах відповідали авіаційному паливу, а його ціна більш ніж на 50% перевищувала світовий орієнтир для дизеля. У червні танкер Noble доставив до Янгона майже 200 тисяч барелів іранського авіаційного пального.

За даними Reuters, із жовтня 2024-го до грудня 2025 року Іран залишався основним постачальником авіаційного пального для військової влади М’янми. Значну частину перевезень виконували танкери Reef, який згодом перейменували на Maris, і Noble.

Під час одного з рейсів Noble передавав сигнали про нібито рух до порту Читтагонг у Бангладеш, хоча фактично прямував до М’янми.

США запровадили цільові санкції проти сектору авіаційного пального М’янми у 2023 році через авіаудари військової влади по цивільному населенню під час придушення повстання.

Окремо американські санкції охоплюють закупівлі іранської нафти та нафтопродуктів. Втім, попри санкційні обмеження, іранське авіаційне пальне продовжувало надходити до М’янми, забезпечуючи потреби як цивільної авіації, так і військових повітряних операцій. За даними агентства, постачання тривали й у 2026 році.

1 жовтня 2026 року «Мілітарний» повідомляв, що іранські танкери застрягли поблизу Шрі-Ланки через санкційний тиск США. Порти та компанії в Азії відмовлялися їх обслуговувати через ризик потрапити під американські санкції.