Північна Корея у суботу, 1 червня,  запустила повітряні кулі з прикріпленими до них пакетами зі сміттям у бік Південної Кореї.

Це сталося після восьмої години вечора за місцевим часом.

За даними Об’єднаного комітету начальників штабів Республіки Корея, у атаці були задіяні щонайменше 10 повітряних куль, які рухалися у напрямку провінції Кьонгі.

Громад закликали, не торкалися ані білих повітряних куль, ані пластикових пакетів зі сміттям прикріплених до них. Та при їх виявлені повідомляти військовим і поліцейським.

Одна з найбільших атак з використанням повітряних куль зі сміттям, сталася 28 і 29 травня. Тоді понад дві сотні повітряних куль перетнули міжкорейський кордон.

Вони падали в різних місцях по всій країні, досягнувши навіть південно-східної провінції Південний Кьонсан.

Усередині пакетів, прив’язаних до куль, було різноманітне сміття − пластикові пляшки, використані батарейки, туалетний папір, частини взуття і навіть фекалії тварин і гній.

У Південній Кореї заявили, що такі дії КНДР порушують міжнародне право. І  попередили Пхеньян, щоб він негайно припинив свої атаки.

Водночас Північна Корея назвала свої дії  відповіддю на листівки з закликом повалити пхеньянський режим, які активісти раніше у травні відправили з території Південної Кореї, також за допомогою повітряних куль.

Оскільки південнокорейські військові не можуть виключити можливість того, що у пакетах прив’язаних до повітряних куль можуть міститися небезпечні речовини, вони планують збирати їх після падіння, а не збивати у повітрі, щоб не наражати на небезпеку цивільних.

Північна та Південна Кореї давно використовують повітряні кулі, одна з метою пропаганди, а інша для донесення переваг життя у вільній країні. Південнокорейські активісти та перебіжчики з КНДР, уже багато років відправляють на Північ повітряні кулі з листівками, брошурами та іншою літературою і записами сучасних місцевих музичних виконавців.

У 2020 році Республіка Корея ухвалила закон, згідно з яким відправка брошур та інших предметів до КНДР без дозволу уряду каралася ув’язненням до трьох років. Однак у 2023 році Конституційний суд країни скасував цей закон.