У виданні повідомляють, що профільні аналітики побоюються розвалу ДНЯЗ через відкликання безпекових гарантій США, унаслідок чого світ може наблизитися до 15-25 ядерних держав.

Німеччина

Майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц минулого місяця заявив, що його країна має тепер визначитися, «чи може розміщення ядерної зброї або принаймні гарантії підтримки з боку Великої Британії та Франції також стосуватися Німеччини».

Цей заклик спровокував безпрецедентну публічну дискусію, під час якої навіть деякі аналітики публічно запитували, чи слід Німеччині, чий післявоєнний імідж будується довкола сприяння миру в Європі, прагнути до створення власної ядерної зброї.

З 1983 року і до сьогодні на німецькій авіабазі Бюхель за 100 км від Кельна базується 20 американських ядерних авіабомб B61. Німецькі офіційні особи наполегливо наголошують, що США не дали жодних ознак щодо виведення цього  ядерного щита.

Міністр оборони Борис Пісторіус назвав дебати «загостренням дискусії, яка нам не потрібна». Але у приватному порядку деякі чиновники почали вголос розмірковувати, чи варто Німеччині розглядати можливість отримання власної ядерної зброї. Раніше цього місяця Мерц наполягав, що такий сценарій не відбудеться, вказуючи на дві різні міжнародні угоди, які це забороняють.

Польща

Дебати у Польщі загострилися після того, як прем’єр-міністр Дональд Туск висунув ідею створення власної ядерної зброї або принаймні розміщення французьких спецбоєприпасів на території країни.

Його політичний суперник президент Анджей Дуда у відповідь сказав Financial Times, що було б краще перемістити американські ядерні бомби до Польщі. Він стверджує, що Польщі знадобляться «десятиліття», щоб розробити власну ядерну зброю.

Цю думку широко поділяють аналітики та керівники галузі. Колишній міністр оборони Януш Онискевич назвав пропозицію Туска «безумовно досить гіпотетичною, яка не підходить для нинішньої ситуації».

Південна Корея

Стрімкий розвиток ядерної програми Північної Кореї, розквіт відносин Пхеньяна з Москвою та повернення Трампа до влади – усе це підігріло глибоку тривогу в Південній Кореї щодо її безпеки.

«Підтримка отримання Південною Кореєю власної ядерної зброї розширюється», — розповідає Сангсін Лі, науковий співробітник дослідницького центру Корейського інституту національного об’єднання.

Хоча жодна основна партія не підтримала такий крок, лідери обох сторін виступали за рух у напрямку так званої «ядерної готовності» — статусу, який дозволив би країні створити ядерну зброю у короткий термін.

О Се Хун, консервативний мер Сеула, якого вважають можливим кандидатом у президенти, на початку цього місяця закликав США дозволити Південній Кореї придбати запаси ядерного матеріалу, надавши Сеулу статус «ядерної готовності». Зауваження пролунали невдовзі після того, як міністр закордонних справ Чо Те Юл заявив парламенту, що придбання ядерної зброї не виключається.

Південна Корея вже має найвищу щільність цивільних ядерних реакторів у світі.

«Корея має базову технологію для створення ядерної зброї та вже володіє досвідом виробництва дуже невеликих обсягів плутонію та урану», — сказав Су Кюн-рюл, почесний професор ядерної інженерії Сеульського національного університету. «Вже є технологія, яка дозволить протягом трьох місяців виробити ядерні бомби — подібні до тих, що скинули на Хіросіму та Нагасакі».

Лі Чун Гун, науковий співробітник Корейського інституту науки і технологій, оцінки та планування, сказав, що, окрім отримання достатньої кількості ядерного матеріалу, Південній Кореї також «потрібно буде виготовити систему детонації та ядерні боєголовки, а також провести випробування».

«Якщо країна оголосить надзвичайний стан і мобілізує всі національні ресурси, вона зможе створити ядерну зброю приблизно за два роки», — сказав Лі.

Японія

Унікальний статус Японії як єдиної країни, що стала жертвою атомної війни, зробив питання отримання ядерної зброї протягом усієї післявоєнної історії чи не найбільшим політичним табу.

Водночас у деяких колах вже давно триває прихована дискусія щодо необхідності у цьому виді озброєння, яка підігрівалася появою ядерної зброї у Північної Кореї та агресивною політикою Китаю. Востаннє цьому сприяли нещодавні заяви Трампа, які поставили під сумнів надійність «ядерної парасольки» США.

Високопоставлений японський чиновник сказав журналістам видання, що це питання завжди обговорювалося серед невеликої групи найагресивніших політиків: «Коло учасників тепер може розширитися».

Японія була однією з перших підписантів ДНЯЗ, але її мирне використання ядерної енергії та відкриття збагачувального заводу на початку 1990-х також дали їй значні запаси ядерного матеріалу, який можна було б використовувати для створення ядерної зброї.

Величезна, складна промислова база Японії та її лідерство у багатьох галузях спеціалізованого машинобудування зроблять можливою швидку розробку фізичних конструкцій зброї, імовірно, лише через кілька місяців після отримання політичної згоди на початок робіт.

Останній звіт Японії показав, що станом на кінець 2023 року в країні було близько 8,6 тонни плутонію — теоретично достатньої кількості для виробництва кількох тисяч бомб.