ГУР розкрило нові деталі про “Ланцет” та “Скальпель”, які модернізують для ударів по Україні

Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило детальну інформацію про російські баражуючі боєприпаси «Ланцет» та «Скальпель».

Дані опубліковано у розділі «Компоненти у зброї» порталу War&Sanctions.

Там представлено інтерактивні 3D-моделі, складові та електронні компоненти цих безпілотників.

Також розкрито підприємства, залучені до їх виробництва.

«Ланцет» (“Изделие-51”) є одним із наймасовіших ударних БпЛА російської армії.

Його виробляє компанія Zala Aero Group, яка входить до концерну «Калашников».

Менш відомий «Скальпель» розроблений конструкторським бюро «Восток» і має Х-подібну схему крил.

Обидва баражуючі боєприпаси керуються оператором у режимі реального часу.

Водночас у «Ланцеті» фіксують спроби впровадження елементів автономного наведення.

Зокрема, йдеться про використання модулів штучного інтелекту на базі рішень Nvidia Jetson.

Загалом у складі «Ланцета» та «Скальпеля» ідентифіковано 62 електронні компоненти.

Аналіз даних War&Sanctions показує, що ключові вузли цих БпЛА побудовані на іноземній елементній базі.

Серед американських виробників — Analog Devices, Texas Instruments та Xilinx (AMD), чиї чипи використовуються для обробки сигналів, навігації та керування польотом.

Європейські компоненти представлені продукцією STMicroelectronics та u‑blox, які забезпечують навігацію, GNSS-модулі та стабільну роботу електроніки.

Китайські комплектуючі охоплюють камери, модулі зв’язку, навігаційні блоки та радіоелектроніку.

Окремі вузли відповідають за передачу відеосигналу в реальному часі, що дозволяє точно наводити дрон на ціль.

При цьому обчислювальні модулі дають змогу реалізовувати елементи автоматичного супроводу цілі.

Фактично ці боєприпаси поєднують західні обчислювальні рішення з масовою китайською електронікою.

Це дозволяє Росії зберігати відносно низьку вартість виробництва та підвищувати точність ураження.

Така архітектура свідчить про використання компонентів подвійного призначення, які постачаються через цивільні ринки.

У результаті, попри санкції, Росія зберігає доступ до критичних технологій і продовжує вдосконалювати власне озброєння.

Нагадаємо, нещодавно “Мілітарний” розкрив таємниці «гособоронзаказа»: скільки снарядів виробляє Росія.