Forgotten Weapons випробував російський АС «Вал», захоплений українськими військовими

Американський дослідник стрілецької зброї та ведучий Forgotten Weapons Ієн МакКоллум провів випробування трофейного російського автомата «Вал».

Ієн МакКоллум, у якого понад 3 млн підписників, розповів, що російську зброю для випробувань передали українські військові.

Під час тесту він перевірив, як бронебійний набій 9×39 мм СП-6 пострілами з АС «Вал» поводиться проти різних типів захисту.

«Це зброя, яка є трофеєм із поля бою та потрапила сюди з України. І що дійсно круто — у нас є два різних типи оригінальних набоїв для неї», – розповів Ієн МакКоллум.

АС «Вал» та ВСС «Винторез» створені на основі схожої конструкції, однак мають різне призначення. ВСС «Винторез» отримав дерев’яний знімний приклад і позиціонувався як спеціальна безшумна снайперська гвинтівка, тоді як АС «Вал» має металевий складний приклад і був розроблений як спеціальний автомат.

Для цих систем використовуються спеціальні дозвукові набої калібру 9×39 мм.

Патрон СП-5 призначений насамперед для ВСС «Винторез», оскільки його конструкція забезпечує вищу точність стрільби.

Патрон СП-6 частіше застосовується з АС «Вал» завдяки бронебійній дії. Водночас обидва типи боєприпасів можуть використовуватися з обома зразками зброї.

Головна відмінність СП-6 полягає в конструкції кулі. Вона має загартований металевий бронебійний сердечник, призначений для підвищення пробивної дії.

Однак існує також новий набій 7Н12, який має на 10% вищу пробивну здатність і ще більшу точність, ніж СП-6.

СП-5 натомість має повнооболонкову кулю зі свинцевим сердечником і оптимізований передусім для точності стрільби. Обидва набої є дозвуковими та використовуються з ВСС «Винторез» і АС «Вал».

Випробування броні

Першим випробуванням стала м’яка броня класу Level IIIA. Такий захист розрахований, зокрема, на зупинку куль .44 Magnum та 9 мм Parabellum. МакКоллум зазначив, що очікує пробиття такої броні бронебійним набоєм 9×39 мм.

Після пострілу результат підтвердив це припущення: куля СП-6 пройшла крізь м’який бронежилет.

Водночас контейнер із керамічними гранулами, встановлений за бронею, зупинив кулю.

Ієн назвав отриманий результат очікуваним і перейшов до випробування жорсткої бронепластини.

Рівень захисту VPAM 6

Для другого етапу використали пластину стандарту VPAM 6. За словами МакКоллума, вона призначена для захисту від багаторазових влучань стандартних куль 7,62×39 мм.

При цьому сама пластина вже мала сліди попередніх випробувань.

Зокрема, у неї раніше стріляли бронебійними набоями 7,62×39 мм, стандартними 5,56 мм та напівбронебійними 5,56 мм. Частина цих пострілів призвела до пробиття пластини.

Саме тому МакКоллум вважав її цікавим об’єктом для порівняння з бронебійним 9×39 мм.

Перший постріл із АС «Вал» влучив близько до вже пошкодженої ділянки. Однак навіть за таких умов пробиття не відбулося.

Ієн зазначив, що пошкоджена попередніми влучаннями пластина фактично давала кулі 9×39 мм додатковий шанс на успіх, але вона все одно не змогла пройти крізь захист.

Під час другого пострілу влучання було точнішим. Після розбирання пластини МакКоллум знайшов усередині сталевий сердечник кулі з мідною оболонкою.

На ньому навіть збереглися сліди нарізів ствола, а сама оболонка практично не була зірвана під час удару об броню.

Таким чином, випробування продемонструвало, що бронебійний 9×39 мм СП-6 здатний пробивати м’яку броню, але не зміг пробити жорстку бронепластину навіть після влучання в уже пошкоджену ділянку.

МакКоллум назвав результат несподіваним і таким, що дозволив йому краще оцінити реальні можливості цієї зброї.