Чим ударили по військовому льодоколу РФ у Виборгу: розбір версій

Під час ранкової атаки українських ударних дронів по військових цілях у Виборзі 25 березня 2026 року зазнав пошкоджень корабель на території «Выборгского судостроительного завода».

На оприлюдненим фото від місцевих мешканців, можна ідентифікувати судно — це патрульний корабель льодового класу проєкту 23550 «Арктика». Йдеться про корпус №235 з іменем «Пурга», який заклали 25 серпня 2020 року.

Корабель отримав крен на лівий борт у межах 30–40 градусів. Такий нахил зазвичай призводить до інтенсивного затоплення внутрішніх відсіків і подальшої втрати остійності. Втім, у цьому випадку остаточному перекиданню перешкоджає сусіднє судно.

Фактично корабель спирається на його борт, що не дозволяє йому перевернутися на 180 градусів і повністю затонути. Якби не ця опора, кут крену, ймовірно, був би значно більшим, а сам корабель міг би вже перекинутися.

Генеральний штаб ЗСУ підтвердив атаку, втім, не надали жодних уточнень щодо засобів ураження.

Для розуміння того, як корабель тримається на воді, слід звернутися до основ суднобудівної архітектури. Життєздатність судна забезпечує динамічна рівновага між центром ваги та центром плавучості.

Якщо цей баланс порушується, корпус починає нахилятися, а в критичних випадках — повністю перекидається догори дном. Оскільки «Пурга» перебуває на етапі добудови, вона не має повної герметичності та змонтованих систем боротьби за живучість.

Це робить його вразливим до будь-яких зовнішніх впливів. Крім того, на борту відсутній постійний екіпаж, який міг би вчасно ліквідувати підтоплення.

Чим могли пошкодити корабель

Оскільки судно знаходиться в закритій гавані та оточене іншими кораблями важко застосувати надводний дрон.

На перше місце виходять технічні проблеми через людський фактор, або іншими словами диверсія. Наприклад вплив на кінгстони — клапанів, що з’єднують внутрішні магістралі корабля з навколишнім середовищем.

Також існує версія диверсії, унаслідок якої корпус могли цілеспрямовано замінувати.

Удар безпілотним літальним апаратом виглядає реалістичнішим варіантом, адже зранку в районі була повітряна тривога та фіксували дрони, зокрема ударний А-22 який зокрема застосовують не тільки як дрон-камікадзе, а і в якості бомбардувальника.

Втім це має свої нюанси: влучання мало відбутися в районі ватерлінії або нижче, щоб пояснювало відсутність візуальних руйнувань на надводній частині.

Але як і у випадку з надводним дроном – це дуже складна операція через оточення «Пурги» з однієї сторони пірсом, а з інших сторін – іншими надводними кораблями.

Приклади уражень російських кораблів СОУ

Сили оборони України неодноразово успішно атакували російські бойові кораблі та судна, і таких прикладів на сьогодні чимало. Зокрема, у лютому 2024 року Головне управління розвідки потопило російський ракетний катер проєкту 12411 «Ивановец».

Російський корабель проєкту 12411 «Ивановец» перебував на рейді озера Донузлав у тимчасово окупованому Криму, коли по ньому вдарили морські дрони.

Серія прямих влучань у корпус спричинила критичні пошкодження, що унеможливили подальшу експлуатацію. «Ивановец» отримав крен на корму та згодом затонув.

Крім того, пошкодження кораблів і виведення їх зі строю відбуваються і внаслідок диверсій. Як приклад — операція «Рибалка»: 7 квітня 2024 року вогонь знищив малий ракетний корабель «Серпухов» у місті Балтійськ Калінінградської області.

Вогонь усередині корабля повністю знищив засоби зв’язку та автоматизації. У ГУР зазначили, що відновлення боєздатності «Серпухова» потребуватиме тривалого часу.
Також унікальним випадком стало потоплення в Каспійському морі судна «Порт Оля-4», яке перевозило військові вантажі. 12 серпня 2025 року судно взяло курс у напрямку Росії, а вже 14 серпня українські сили уразили його в районі морського порту Оля в Астраханській області.

«Порт Оля-4» перевозило комплектуючі до ударних безпілотників Shahed та боєприпаси з Ірану. Губернатор Астраханської області Ігор Бабушкін заявив, що судно нібито пошкоджено «уламками безпілотників, які всі були збиті».

Висновок

Попри офіційну заяву Генерального штабу, вона не дає відповіді на запитання, яким саме способом уразили судно. Втім, це не має вирішального значення, адже корабель отримав крен.

Його усунення потребує від Росії значних витрат часу і ресурсів, що відтермінує введення корабля до складу флоту.