Як таємні операції Ізраїлю в Сирії намагаються зірвати роботу нового уряду

Розслідування The Washington Post детально описує, як Ізраїль діяв швидко, а іноді й задовго до падіння башара аль-асада, щоб вплинути на післявоєнну траєкторію Сирії через таємне фінансування, передачу зброї та зусилля з побудови проізраїльських проксі-сил.

Звіти свідчать, що ізраїльські силовики почали закладати основу за кілька місяців до усунення асада у грудні 2024 року, викликані побоюваннями, що нове керівництво Сирії може загрожувати північному кордону Ізраїлю.

Поставки зброї стали відповіддю на раптовий підйом Ахмеда аль-Шараа, лідера ісламістів, раніше відомого під псевдонімом Абу Мохаммед аль-Джулані, який повалив асада. Ізраїль ставився до Шараа з глибокою підозрою, оскільки він очолював збройну групу, офіційно пов’язану до десяти років тому з «Аль-Каїдою», яка рішуче виступає проти існування Ізраїлю. Шараа й досі має екстремістських бойовиків серед своїх прихильників.

Ставши дедалі домінуючою силою на Близькому Сході, Ізраїль намагається впливати на розвиток подій у Сирії, підтримуючи союзну друзьку міліцію в рамках спроби послабити національну згуртованість країни, заявили нинішні та колишні ізраїльські чиновники, ускладнюючи зусилля Шараа об’єднати країну після тривалої громадянської війни.

Таємні ізраїльські постачання були частиною тривалих зусиль з підтримки друзів — релігійної меншини, яка традиційно відігравала роль у політиці кількох країн Близького Сходу, повідомили нинішні та колишні ізраїльські чиновники. І ця ініціатива триває до сьогодні, як показало розслідування The Washington Post.

Потік зброї досяг піку в квітні після зіткнення сирійських друзів з ісламістськими бойовиками, пов’язаними з Шараа. Він зменшився в серпні після того, як Ізраїль перейшов до переговорів із Шараа, і серед ізраїльських чиновників виникли сумніви щодо надійності сирійських друзьких сепаратистів і здійсненності їхніх цілей.

Однак Ізраїль продовжує поставки нелетального військового обладнання, такого як бронежилети та медичні засоби, сирійським друзьким бійцям, фактично підриваючи здатність Шараа централізувати владу, за словами лідерів друзів у Сирії та колишнього ізраїльського чиновника. Ізраїльтяни також щомісяця виплачують від 100 до 200 доларів приблизно 3 000 друзьким міліціонерам, повідомили двоє друзьких чиновників, що ще раз демонструє противагу центральному сирійському уряду.

Загальна стратегія уряду Ізраїлю після падіння асада полягає в тому, щоб на його північно-східному кордоні не з’явився режим, здатний загрожувати Ізраїлю, і чиновники вважають Вашингтон наївним, коли той приймає наполегливість Шараа щодо відмови від екстремістських поглядів.

Ізраїль також заявляє, що залишається відданим друзам, які розкидані по кількох країнах Близького Сходу. Зв’язки Ізраїлю з друзами, послідовниками монотеїстичної релігії, що відрізняється як від ісламу, так і від юдаїзму, глибокі. Вони відіграли помітну роль в Ізраїлі, зокрема займали високі посади в ізраїльській армії та уряді, і тому для багатьох представників ізраїльської оборонної еліти вважаються природним союзником у Сирії.

Допомога Ізраїлю сирійським друзам відображає його недовіру до Шараа та довгу історію тихого втручання в сусідню країну, яка давно була роздроблена громадянською війною. Опозиція Ізраїлю дозволити Шараа об’єднати країну — зокрема через її постійну підтримку друзів — стала джерелом напруженості між Єрусалимом і Дамаском, а також між Ізраїлем і адміністрацією Трампа, яка зробила підтримку Шараа ключовим пунктом регіональної політики США.

Багато хто в адміністрації, а також у Конгресі робить ставку на Шараа для відновлення стабільності в Сирії, що зменшить напруженість у ширшому регіоні, потенційно розчищаючи шлях для повернення мільйонів біженців додому та допомагаючи зменшити іранський вплив на Близькому Сході.

Деякі ізраїльські та американські аналітики стверджують, що агресивне застосування військової сили Ізраїлем у Сирії та його таємні зусилля з просування друзького сепаратизму були контрпродуктивними й підривали відносини в час, коли Шараа, здавалося, прагнув досягти дипломатичної розрядки.

«У Вашингтоні зростає розчарування тим, що дії Ізраїлю відкидають назад те, чого більшість Вашингтона та всі на Близькому Сході насправді хотіли б бачити успішним: стабілізовану, об’єднану Сирію», — сказала Дана Строул, колишня високопосадовиця Пентагону за адміністрації Байдена, яка ретельно вивчала країну. Основний аргумент на користь Ізраїлю полягає в тому, що у Дамаску є лідери, які готові сказати слово «Ізраїль» і говорити про потенційне майбутнє з нормалізованими відносинами, але ти просто продовжуєш бомбардувати або шукаєш наступника, з яким будеш працювати».