Військова підтримка Литви Україні: масштаби, напрями та еволюція допомоги

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило безпрецедентну міжнародну підтримку української оборони. Серед держав, які послідовно і швидко відреагували на загрозу, особливе місце посідає Литва. За чотири роки вона перетворилася на одного з найбільш активних партнерів України серед країн Європи. Незважаючи на обмежені масштаби власних збройних сил і ресурсів, ця країна з перших днів війни зайняла активну позицію у формуванні міжнародної коаліції підтримки України, поєднуючи політичну, військову та фінансову допомогу.

Військова підтримка Литви охоплює широкий спектр напрямів: постачання озброєння і боєприпасів, передачу військової техніки, підготовку українських військовослужбовців, фінансування оборонних програм, участь у багатосторонніх коаліційних ініціативах та сприяння розвитку українського оборонно-промислового комплексу. Важливою особливістю литовської допомоги є її системний характер: з 2022 року вона поступово розширювалася, адаптуючись до змін на полі бою та до нових потреб ЗСУ. З часом до традиційних поставок озброєнь додалися програми підготовки військових, проєкти у сфері розмінування, ремонт військової техніки, а також ініціативи з розвитку безпілотних систем.

Початок військової допомоги

Підтримка України з боку Литви розпочалася ще у січні 2022 року, коли уряд Литви ухвалив рішення передати Україні переносні зенітні ракетні комплекси FIM-92 Stinger разом із ракетами та допоміжним обладнанням. Постачання здійснювалися у тісній координації зі США, які дали дозвіл на реекспорт цих систем, і мали на меті посилити можливості України протидіяти російській авіації.

Після початку повномасштабної агресії Литва почала регулярно оголошувати нові пакети військової допомоги. Уже в перші тижні війни Україні передали стрілецьку зброю, боєприпаси, протитанкові засоби, бронежилети, каски, засоби зв’язку та інше військове обладнання. Ці поставки були спрямовані на оперативне забезпечення українських підрозділів у період інтенсивних бойових дій на початковому етапі російського наступу.

Навесні 2022 року Литва розширила номенклатуру переданого озброєння. У квітні–травні українська сторона отримала 120-мм міномети разом із боєприпасами до них. Паралельно було ухвалено рішення про передачу бронетехніки. Зокрема, Україні передали бронетранспортери M113 та командно-штабні машини M577, призначені для транспортування особового складу, медичної евакуації та управління підрозділами. Частина цієї техніки була модернізована перед передачею та оснащена додатковим обладнанням.

Упродовж літа 2022 року Литва продовжила постачання бронетехніки. У серпні Міністерство оборони Литви оголосило про передачу Україні додаткових бронетранспортерів M113, а також боєприпасів і військового обладнання. Загалом упродовж 2022 року Україні було передано кілька десятків бронемашин цього типу та їхніх модифікацій. Вони активно використовувалися українськими підрозділами як транспортні платформи для піхоти, медичні евакуаційні машини та командні пункти.

Окремим напрямом допомоги стала передача матеріально-технічних засобів для забезпечення підрозділів. У жовтні 2022 року Литва передала Україні зимове військове спорядження, оптичні прилади та інше обладнання, необхідне для ведення бойових дій у холодну пору року. Також українські підрозділи отримували транспортні засоби, генератори, засоби зв’язку та інше оснащення.

Розширення постачання озброєнь та техніки

У 2023 році литовська військова допомога Україні набула більш масштабного і системного характеру. У січні 2023 року Міністерство оборони Литви оголосило один із найбільших на той момент пакетів допомоги, до якого увійшли десятки переносних зенітних ракетних комплексів Stinger із ракетами, зенітні гармати Bofors L-70 з боєприпасами, а також два транспортні військові гелікоптери Ми-8. Передача цих систем була спрямована передусім на посилення української протиповітряної оборони на тлі активізації російських ракетних ударів по українській інфраструктурі.

Упродовж 2023 року Литва продовжувала постачати бронетехніку. Українські сили отримували додаткові бронетранспортери сімейства M113 та їхні модифікації, які використовуються як транспортні машини для піхоти, командно-штабні платформи та медичні евакуаційні машини. За даними відкритих джерел, загальна кількість бронемашин M113 і їхніх варіантів, переданих Литвою Україні з початку війни, перевищила сто одиниць.

Окремим напрямом допомоги стало посилення спроможностей протиповітряної оборони та систем спостереження. У 2023 році Литва передала Україні радіолокаційні станції повітряного спостереження, зокрема радари типу Giraffe, які використовуються для виявлення повітряних цілей та координації роботи систем ППО. Ці системи дозволяють ефективніше відстежувати повітряні загрози, включно з крилатими ракетами та безпілотниками.

Упродовж 2023 року литовська сторона також передавала значні обсяги боєприпасів, стрілецької зброї, оптичних систем, засобів зв’язку та іншого військового обладнання. До пакетів допомоги входили також транспортні засоби, генератори, засоби нічного бачення та інше оснащення, необхідне для забезпечення підрозділів на фронті.

Важливою складовою допомоги залишалася підтримка інженерних підрозділів. Українські військові отримували обладнання для розмінування, інженерні машини, металодетектори та інші засоби, що використовуються для виявлення і знешкодження вибухонебезпечних предметів. З огляду на масштаб мінування українських територій цей напрям допомоги набув особливого значення як для ведення бойових дій, так і для відновлення звільнених районів.

Фінансова підтримка та оборонні ініціативи

Поряд із передачею озброєння Литва активно використовує фінансові механізми для підтримки оборони України. Обсяг цієї допомоги поступово зростав упродовж усієї повномасштабної війни. Так, у 2023 році загальна військова допомога Литви Україні наблизилася до 500 млн євро, а сукупний обсяг підтримки перевищив 1 млрд євро, що становило понад 1,2% ВВП країни. Упродовж 2024 року фінансування продовжило зростати: лише за перші місяці року військова допомога досягла приблизно 610 млн євро, а до кінця року перевищила 721 млн євро. Станом на початок 2025 року загальна вартість військової підтримки України з боку Литви становила вже близько 769 млн євро, тоді як сукупний обсяг усієї допомоги перевищив 1,5 млрд євро. Фінансування спрямовується на передачу озброєння зі складів литовської армії, закупівлю техніки, безпілотників, боєприпасів та іншого обладнання для українських сил оборони, а також на внески до міжнародних фондів підтримки України. За часткою допомоги відносно власної економіки Литва залишається одним із провідних союзників України.

Важливим інструментом підтримки стала участь у міжнародних фінансових механізмах постачання озброєння. Литва бере участь у програмі Європейського Союзу European Peace Facility, через яку здійснюється компенсація державам за передачу озброєння Україні та фінансуються нові закупівлі військової техніки. Крім того, литовський уряд неодноразово оголошував про додаткові фінансові внески у програми закупівлі боєприпасів та військової техніки для української армії.

У 2024 році Литва стала одним з активних учасників міжнародної коаліції з розвитку безпілотних систем для України. У межах цієї ініціативи уряд Литви оголосив про виділення щонайменше 10 млн євро на закупівлю безпілотників для українських сил оборони. Частина цих коштів спрямовується на закупівлю дронів литовського виробництва, які передаються українським підрозділам для використання на фронті. Крім того, у країні проводилися масштабні громадські кампанії зі збору коштів на придбання безпілотників для України.

Окремим напрямом стала підтримка оборонної промисловості та міжнародних програм закупівлі озброєнь. Литва долучається до спільних проєктів із фінансування виробництва військового обладнання для України, а також бере участь у багатосторонніх ініціативах союзників, спрямованих на забезпечення української армії боєприпасами, технікою та сучасними технологіями. Завдяки таким фінансовим механізмам Литва може значно розширювати масштаби допомоги, навіть маючи обмежені ресурси власних збройних сил.

Підготовка військових і технічна допомога

Паралельно з постачанням озброєння Литва активно долучилася до підготовки українських військовослужбовців та надання технічної допомоги. Уже у 2022 році литовські інструктори почали навчати українських військових у межах міжнародних програм підготовки, організованих за участю держав НАТО. Навчання охоплювало базову підготовку піхотних підрозділів, тактичну медицину, інженерну справу, використання стрілецької зброї та інші напрямки бойової підготовки.

У 2023 році масштаби навчальних програм значно зросли після запуску місії Європейського Союзу з військової допомоги Україні – EUMAM Ukraine. Литовські інструктори стали одним із елементів цієї багатонаціональної програми підготовки. Українські військовослужбовці проходили навчання як на території Литви, так і в межах міжнародних тренувальних центрів у Європі. Програми включали підготовку піхотних підрозділів, саперів, операторів різних систем озброєння та фахівців інженерних спеціальностей.

Протягом 2022–2026 років Литва активно долучалася до підготовки українських військовослужбовців у межах національних програм та міжнародних тренувальних місій. Литовські інструктори брали участь у підготовці українських військових як на території Литви, так і в межах багатонаціональних програм підготовки союзників, зокрема місій EUMAM Ukraine та Interflex. За цей період за участю литовських інструкторів підготовку пройшли понад 10 тисяч українських військовослужбовців, які навчалися використанню різних систем озброєння, інженерній справі, тактичній медицині та іншим спеціалізованим напрямам військової підготовки.

Окрему увагу приділяли підготовці саперних підрозділів та протимінній діяльності. Литва передавала Україні обладнання для розмінування, металодетектори, захисне спорядження для саперів, а також проводила спеціалізовані курси з виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів. Ураховуючи масштаби мінування українських територій, цей напрям допомоги став важливим елементом як бойових дій, так і майбутнього відновлення звільнених районів.

Технічна допомога також включала підтримку експлуатації переданої техніки. Українська сторона отримувала запасні частини, обладнання для ремонту та обслуговування бронетехніки, а також інше технічне оснащення. Литовські фахівці брали участь у програмах відновлення пошкодженої техніки, що дозволяло скорочувати терміни її повернення до бойового використання. Підготовка військових і технічна підтримка стали важливим доповненням до постачання озброєння, підвищуючи ефективність використання переданих систем.

Нові напрями співпраці: дрони, ремонт техніки, промислові проєкти

У 2024–2026 роках литовська підтримка України почала дедалі більше охоплювати нові технологічні та промислові напрями. Якщо на початковому етапі війни допомога зосереджувалася переважно на передачі озброєння зі складів литовської армії, то згодом важливу роль почали відігравати програми закупівлі безпілотників, ремонт військової техніки та розвиток співпраці між оборонними підприємствами.

Одним із ключових напрямів стала участь Литви у міжнародній коаліції з розвитку безпілотних систем для України. У 2024 році литовський уряд оголосив про виділення 10 млн євро на закупівлю безпілотників для українських сил оборони. У межах цієї програми передбачалося придбання різних типів безпілотників, зокрема розвідувальних та ударних систем. Частина цих дронів вироблялася литовськими компаніями та передавалася українським підрозділам для використання на фронті. Окрім державних програм, у Литві проводилися громадські кампанії зі збору коштів на закупівлю дронів для України, які також доповнювали офіційні пакети допомоги.

Паралельно розвивався напрям технічної підтримки та ремонту військової техніки. У 2024 році Литва разом із партнерами долучилася до програм відновлення пошкодженої техніки ЗСУ. У межах цих програм забезпечувалося постачання запасних частин, ремонтного обладнання та технічної документації. Такі заходи дозволяли швидше відновлювати бронетехніку та інші системи, що зазнали пошкоджень у бойових діях, і повертати їх до експлуатації.

Ще одним напрямом підтримки стала співпраця у сфері оборонної промисловості. У вересні 2024 року в Києві відбувся литовсько-український бізнес-форум оборонної індустрії за участю президента Литви Ґітанаса Наусєди та міністра оборони України Рустема Умєрова. Під час заходу Литва оголосила про виділення 10 млн євро на закупівлю українських дронів-камікадзе «Паляниця», а також повідомила про укладення контрактів із п’ятьма литовськими компаніями на виробництво та постачання майже 5 тис. FPV-дронів для Сил оборони України.

Наступним кроком стало підписання 5 листопада 2024 року між урядами двох країн угоди про співпрацю у сфері розвитку оборонної промисловості. Документ передбачає спільні проєкти з виробництва озброєння, боєприпасів, безпілотних, наземних і морських систем, засобів радіоелектронної боротьби, а також розвиток виробничих потужностей і технологічних рішень у галузі оборонної індустрії обох держав. Такі ініціативи мають на меті формування довгострокового партнерства між оборонними секторами України та Литви.

Упродовж 2022–2026 років Литва сформувала одну з найбільш послідовних моделей військової підтримки України серед держав Європи. Допомога розпочалася ще напередодні повномасштабного вторгнення з передачі систем ППО Stinger і швидко розширилася до регулярних пакетів озброєння, бронетехніки, мінометів, боєприпасів, радарів і військового обладнання. Паралельно Литва інвестувала значні фінансові ресурси у міжнародні програми підтримки української оборони, долучилася до підготовки тисяч українських військовослужбовців та надала технічну допомогу для обслуговування й відновлення техніки. У наступні роки співпраця вийшла на новий рівень завдяки участі Литви у коаліції безпілотних систем, програмам закупівлі дронів, ремонту військової техніки та розвитку оборонно-промислових проєктів. Сукупність цих заходів свідчить про довгострокову стратегію Вільнюса, спрямовану на системне зміцнення обороноздатності України у війні проти Росії.

Перелік озброєння та військової техніки, переданих Литвою