В липні 1970 р. проходили навчання армій Організації Варшавського договору “Зеніт-70”, одним з завдань яких була перевірка систему ППО Польської Народної Республіки.

У навчаннях брали участь чехословацькі літаки – вони імітували порушників польського повітряного простору на південному напрямку. Тут діяли частини 3-го корпусу ППО Польщі, у тому числі 11-й полк мисливської авіації ППО з Вроцлава, тимчасово передислокований на аеродром Олешніци.

О 3:20 14 липня 1970 р. з летовища Наместі-над-Ославом стартував Су-7БКЛ борт “6512” з чехословацького 20-го полку мисливців-бомбардувальників. Літак ніс чотири підвісних 600-літрових паливних баки, а в кабіні капітан Францішек Кужік. Він мав виконати рутинний політ на висоті 9500 м за маршрутом Наместі-над-Ославом – Каліш – Вроцлав – Наместі-над-Ославом.

За 20 хвилин літак вже заглибився десь на півсотні кілометрів в польський повітряний простір. Польські радари викрили “порушника”. Сигнал тривоги передали на аеродром Олешніци, звідки стартував поручик Генрик Осєрда. Однак під час підготовки до старту в його винищувачі виникла несправність. Осєрда блискавично пересів в літак чергової пари. Близько 3:44 наземні пости вивели його в задню напівсферу “порушника”, і Осєрда натис кнопку… Він був переконаний, що на винищувачі підвішені навчальні ракети, але це була машина чергової пари з бойовими ракетами!

Можна тільки уявити здивування поручика, коли він побачив, що з-під лівого крила його літака зійшла ракета РС-2УС. І, напевно, ще більшим було здивування капітана Кужіка, коли близько 3:47 він відчув вибух у хвості свого літака… Кужік одразу ж катапультувався і благополучно приземлився на парашуті. Капітан був переконаний, що зіштовхнувся в повітрі з іншим літаком, і про те, що його збив поляк, довідався лише в шпиталі, де проходив обстеження.

Поляки намагались загладити свою провину – вони відправили Кужіка в санаторій у Сопоті (над Балтикою), а як компенсацію за збиту машину передали власного Су-7БКЛ борт “23” (на фото). Щоправда, передана машина була “битою” – незадовго до цього вона зазнала аварії, але була відремонтована. 23 лютого 1971 р. літак перегнали з Бидгощі (де дислокувався польський 3-й полк мисливців-бомбардувальників) до Наместі-над-Ославом, причому операцію цю виконав власне капітан Кужік.

Пілотську кар’єру Кужіка перервало друге катапультування 10 січня 1984 р. – з літака Су-7У, яким він летів як інструктор. Після цього Кужіка перевели на “нелітаючу” посаду. Переданий поляками Су-7БКЛ отримав бортовий номер “6023” і прізвисько “Поляк”. У 20-му полкові він вважався “щасливим” і благополучно дослужив до 1989 р., коли був списаний через вичерпання ресурсу. А ось поручик Осєрда після інциденту прожив заледве півроку – 16 лютого 1971 р. він загинув в катастрофі МіГ-21ПФМ…